Суд апеляційної інстанції змінив дату звільнення позивача з посади

Оскільки роботодавець, порушуючи вимоги чинного законодавства, припинив з працівником трудові відносини, коли той перебував на лікарняному.

Позивач звернувся до місцевого суду з позовом до Фонду держмайна України про поновлення на роботі. Позов суд задоволив, поновивши позивача на посаді, своє рішення мотивувавши тим, що звільнення відбулося з порушенням вимог чинного законодавства.

Фонд держмайна України оскаржив рішення суду до Рівненського апеляційного суду, наполягаючи на його скасуванні та відмові позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та часткове задоволення позовних вимог позивача з наступних підстав.

Апеляційний суд встановив, що наказом президента Національної академії аграрних наук  України у березні 2021 року позивач був призначений на посаду виконуючого обов’язки директора одного з державних підприємств в Рівненській області за строковим трудовим договором.

Згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України, у січні 2023 року єдині майнові комплекси державних підприємств, установ та організацій, у тому числі й держпідприємство на Рівненщині, було передано до сфери управління Фонду державного майна України, уповноваженого здійснювати функції з їх управління, у тому числі й звільняти з посади та призначати на посаду керівників державних унітарних підприємств.

Торік наприкінці серпня Фонд державного майна України видав наказ про звільнення позивача з займаної посади у зв’язку із закінченням строку трудового договору, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України), та призначив на посаду директора Підприємства іншого працівника.

Зауважимо, що припинення трудового договору після закінчення строку трудового договору не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором. У цей же час він виразив свою волю і на його припинення після закінчення строку, на який він був укладений.

Власник також не зобов’язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частиною першою статті 36 КЗпП України. 

Вивчивши матеріали справи, а також заслухавши учасників сторін, апеляційний суд встановив, що роботодавець порушив право працівника, звільнивши його у день перебування на лікарняному, не перенісши дату звільнення.

Суд може усунути це, змінивши дату звільнення на перший день після закінчення періоду непрацездатності за наявності підстав для звільнення.

Така правова позиція Верховного Суду висловлена у Постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18 (провадження № 14-670 цс 19).

У Постанові Верховного Суду від 06 лютого 2023 року у справі № 522/17702/21 (провадження № 61-9913св22) вказано, що звільнення працівника у період тимчасової непрацездатності не свідчить про наявність підстав для його поновлення на роботі.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 24.12.2023 року у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами й відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документів про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

З огляду на зазначені вище обставини, Рівненський апеляційний суд вважає, що суд попередньої інстанції неповно з’ясував фактичні обставини спору, неправильно застосував норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, тому таке рішення підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції частково задоволив позов та змінив дату звільнення позивача на перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності.