Жінка, яка залишила чоловіка і дітей заради іншого, намагається притягти колишнього до адміністративної відповідальності

Після відвідин чоловіка з дітьми за місцем їх проживання, жінка звернулася в поліцію і заявила про вчинення щодо неї та їх сина домашнього насильства. На чий бік став суд — читайте в матеріалі.

Зауважимо, що місцевий суд закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП), у зв’язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в діях 44-річного мешканця Дубенського району.

Не погодившись із таким рішенням суду, адвокат жінки оскаржив його до Рівненського апеляційного суду, наполягаючи на скасуванні та визнанні чоловіка його довірительки винним у вчиненні домашнього насильства.

Апеляційний суд залишив апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Суду відомо, що подружжя проживає окремо, оскільки жінка перейшла жити до іншого чоловіка в сусідній населений пункт. Справа про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей, стягнення аліментів знаходиться на розгляді в місцевому суді.

Чоловік із дітьми наразі проживає у своєму будинку. Саме туди з’ясовувати стосунки наприкінці липня прийшла жінка. Оскільки «теплого» прийому їй не влаштували, вона звернулася до працівників поліції, які й склали протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. 

Залишаючи постанову місцевого суду без змін, апеляційний суд погодився з висновком про відсутність у діях чоловіка, який працевлаштований, опікується дітьми й забезпечує їх належними умовами проживання, складу інкримінованого правопорушення.

Більше того, у матеріалах справи окрім протоколу про адміністративне правопорушення і письмових пояснень жінки та її колишнього чоловіка, доказова база взагалі відсутня. Немає  й показань свідків конфлікту між подружжям.

Нагадаємо, що в розумінні статті 251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, котрі б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви суду.

На думку апеляційного суду, сукупність наведених обставин свідчить про відсутність у матеріалах справи переконливих доказів, що доводять вину чоловіка, а тому місцевий суд обґрунтовано закрив провадження у справі за п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.