Працівник у сфері ІТ-технологій просив суд удвічі зменшити розмір аліментів на утримання доньки

Натомість отримав ще більшу суму щомісячних виплат для колишньої дружини, оскільки не довів факту значного погіршення матеріального становища.

У лютому 2022 року С. звернувся до суду з позовом до колишньої дружини про зменшення розміру аліментів на утримання дитини.

У свою чергу, жінка подала до суду зустрічний позов про збільшення аліментів на утримання їх доньки.

Суд першої інстанції відмовив позивачеві у задоволенні позовних вимог за первісним позовом та частково задоволив зустрічний позов, збільшивши розмір аліментів ще на 3 000 гривень.

Не погодившись із таким рішенням суду, позивач за первісним позовом оскаржив його до Рівненського апеляційного суду, просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні зустрічного позову та задоволити первісний позов.

Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні апеляційних вимог, вважаючи рішення суду попередньої інстанції законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Із матеріалів справи відомо, що сторони у справі перебували у шлюбі та виховують доньку. Перед офіційним розлученням вони уклали договір про сплату аліментів на утримання дитини до досягнення нею повноліття.

Відповідно до норм чинного законодавства, розмір аліментів може бути згодом зменшений або збільшений за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених законом.

Зважаючи на таку можливість, позивач за первісним позовом і звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, які він щомісяця сплачує колишній дружині на утримання доньки, адже, з його слів, доходи значно зменшились і все, що він заробляє — віддає колишній родині.

Залишаючи оскаржуване рішення без змін, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав задоволення первісного позову щодо зменшення розміру аліментів, оскільки позивач за цим позовом не довів факту значного погіршення матеріального стану.

Наявні у матеріалах справи виписки із банківських рахунків позивача, який працює у сфері ІТ-технологій, рух коштів на них, їх витрати, у тому числі пов’язані з дозвіллям, систематичні виїзди за межі України, які здійснювалися ним до введення в Україні воєнного стану, не свідчать про скрутне матеріальне становище платника аліментів, а вказує на протилежне.

Позивач має задовільний стан здоров’я, працює у високооплачуваній сфері, яка має дистанційний характер, його сімейний стан з часу стягнення аліментів не змінився, інших утриманців не має.

Зважаючи на це, колегія суддів прийшла до висновку, що позивач спроможний щомісячно сплачувати аліменти на утримання 9-річної доньки.

Приймаючи рішення про зміну розміру аліментів, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із пріоритету інтересів дитини. Адже неповнолітня дівчинка з матір’ю проживають в орендованій квартирі в одному з великих обласних центрів. І саме завдяки обопільному піклуванню батьків їй і надалі будуть забезпечені належні умови проживання, навчання, створені умови для її гармонійного розвитку.