Без посвідчення водія відповідної категорії, номерного знака й шолома, але з 1,9 проміле у крові

Рівненський апеляційний суд задовольнив клопотання 16-річного мешканця Сарненського району про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, якою його визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень одразу за чотирма статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі у тексті — КУпАП), та допустив його до правосуддя, однак відмовив у задоволенні апеляційної скарги про скасування судового рішення місцевого суду й закриття провадження у справі.

Уночі 16 липня правоохоронці на 283 км а/д Київ-Ковель-Ягодин зупинили мотоцикл марки «Loncin LX 250 CY-3» без номерних знаків, за кермом якого перебував 16-річний житель Сарненщини. Мотоцикліст їхав без шолома та після зупинки не надав патрульним посвідчення з відповідною категорією, однак згодився пройти на місці огляд на стан алкогольного сп’яніння, в результаті якого з’ясувалося, що він перед цим вживав спиртні напої, оскільки газоаналізатор показав 1,9 проміле алкоголю у крові, та проігнорував пропозицію пройти повторне освідування у медичному закладі.

Такими діями 16-річний юнак вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 121, ч.1 ст. 121-3, ч.2 ст. 126 та ч.1 ст. 130 КУпАП.

Місцевий суд визнав його винним за цими статтями та наклав на нього адміністративне стягнення — 17 000 гривень штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами упродовж року.

Не погодившись із таким судовим рішенням, особа, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, оскаржила його до Рівненського апеляційного суду. Апеляційний суд, попри прострочений термін на апеляційне оскарження, надав апелянтові можливість надати докази своєї невинуватості.

В апеляційний скарзі юнак вказав, що не перебував за кермом мотоцикла та просив скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити.

Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.

Апеляційний суд дослідив відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, який із достатньою повнотою відображає обставини, за яких патрульні пропонували апелянтові пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння. Він і підтвердив факт перебування водія у стані алкогольного сп’яніння.

Не знайшли підтвердження доводи апелянта про те, що він не перебував за кермом мотоцикла.

Незважаючи на те, що в матеріалах справи дійсно відсутні прямі докази на підтвердження факту керування юнаком мотоциклом, із наданого поліцією відео вбачається, що на місці події він не заперечував факту керування транспортним засобом та не вказував на іншу особу, яка ним керувала. А це, поза розумним сумнівом свідчить, що саме він був водієм.

Суд апеляційної інстанції неодноразово наголошував у справах про адміністративне правопорушення про те, що відсутність прямих доказів не може свідчити про відсутність в діях порушника складу інкримінованого правопорушення.

Чинний КУпАП не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин  на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв’язку.

Ст.ст. 250, 280 КУпАП визначають, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінює всі докази в справі.

Доказування тих чи інших обставин події досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох доказів, а на аналізі саме сукупності всіх, у тому числі непрямих доказів, на підставі чого робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) факту вчинення особою правопорушення.

В апеляційній скарзі особа, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, крім того, вказувала на порушення працівниками поліції порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння, однак у матеріалах адміністративного провадження відсутні докази, які підтверджували звернення зі скаргами на дії патрульних до їх безпосереднього керівництва із питанням ініціювання проведення службової перевірки щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання ними протоколу, у тому числі з підстав неправильного встановлення особи порушника.

Зауважимо, що ч.2 ст. 13 КУпАП встановлено, що в разі вчинення особами віком від 16 до 18 років адміністративних  правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, ч. 1, 2, 3 ст. 130, ст.139, ч. 2 ст. 156, ст. 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Зважаючи на зазначені вище обставини, суд апеляційної інстанції залишив оскаржувану постанову місцевого суду без змін.