Чоловік переконував суд, що автомобілем не керував

Виходячи з транспортного засобу, до 32-річного костопільчанина С. підійшли працівники поліції, які звинуватили його в тому, що начебто, він керував автомобілем в стані алкогольного сп’яніння. 

Судом встановлено, що 10 липня 2020 року о 22 год 30 хв в м. Костопіль, громадянин С. керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп’яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, почервоніння обличчя.

Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу громадянин відмовився, чим допустив порушення п.2.5 Правил дорожнього руху.

01 жовтня 2020 року Костопільський районний суд визнав С. винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 (керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного сп’яніння) КУпАП, та застосував до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Не погодившись із постановю місцевого суду, адвокат оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі він переконував суд, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати, а провадження у справі щодо С. закрити у зв’язку з відсутністю в діях останнього події та складу адміністративного правопорушення. Свої доводи аргументував тим, що автомобіль його підзахисного був запаркований, а сам він, взявши речі прямував до місця проживання і автомобілем не керував.

Заслухавши доводи сторін, Рівненський апеляційний суд залишив постанову місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу — відхилив.

Так, судом апеляційної інстанції об’єктивно з’ясовано обставини справи із урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів. Факт керування С. транспортним засобом також підтверджується постановою поліції про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якою, у зв’язку з порушенням ПДР, до останнього було застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень.

У судовому засіданні апеляційного суду, С. щодо вказаної постанови не заперечував,  факт керування у той вечір транспортним засобом не спростував та вказав, що штраф сплачений.

Громадянин С., як водій, повинен був розуміти існуючі додаткові обмеження щодо вживання спиртних напоїв особами, які здійснюють керування транспортними засобами, однак знехтував та проігнорував такі обмеження та те, що відмовляючись від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів та проведення такого огляду у медичному закладі він допустив порушення положень п.2.5 Правил дорожнього руху, що рівнозначне керуванню транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння.