Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Органи досудового розслідування підозрюють 40-річного Б., колишнього працівника податкової міліції, у підпалі автомобіля.
Громадянину Б. інкримінується те, що він 12 січня 2018 року близько 03-ої години, діючи за попередньою змовою групою осіб із громадянином П. та іншою невстановленою досудовим розслідуванням особою, сприяв вчиненню співучасниками злочину підпалу автомобіля марки «TOYOTA VENZA», який на праві власності належить громадянину Ж.
Після чого Б. перетнув державний кордон України та більше 2 років не повертається, тому 30 грудня 2019 року повідомлення про підозру у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.2 ст.194 (закінчений замах на умисне знищення або пошкодження майна шляхом підпалу) Кримінального кодексу України, було вручено матері підозрюваного.
02 січня 2020 року досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за підозрою Б. було зупинено та останнього оголошено у розшук.
22 вересня 2020 року слідчий суддя Рівненського міського суду задовольнив скаргу захисника підозрюваного, скасував повідомлення про підозру та зобов’язав слідчого, процесуального прокурора у даному кримінальному провадженні вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час повідомлення про підозру Б.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що громадянин Б. ще до вручення повідомлення про підозру виїхав за межі України в Польщу, де і знаходиться на даний час. Таким чином, органу досудового розслідування необхідно вручити повідомлення про підозру відповідно до ч.7 ст.135 КПК України (повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном) за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу. Зазначав, що слідчий суддя прийнявши рішення про скасування повідомлення про підозру Б. порушив принцип змагальності сторін та можливості у законний спосіб у судовому провадженні доведення стороною обвинувачення винуватості особи у вчиненні злочину.
При прийнятті рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що посилання в ухвалі місцевого суду на необхідність виклику громадянина Б., а також вручення повідомлення про підозру відповідно до ст.135 КПК України за допомогою дипломатичного (консульського) представництва є необґрунтованим, оскільки в матеріалах справи наявні лише дані про перетин останнім державного кордону України в напрямку виїзд через пункт пропуску «Ягодин» 03.06.2018 року на кордоні з Республікою Польща, та жодних даних про перебування його саме в цій країні, а не в будь-якій іншій країні Шенгенської зони немає. Крім того, виконання вимог ст.135 КПК України органом досудового розслідування можливе лише щодо особи, яка проживає (законно перебуває) за кордоном та перебуває на консульському обліку дипломатичного представництва України.
Так, Рівненський апеляційний суд апеляційну скаргу прокурора задовольнив. Ухвалу суду першої інстанції скасував та відмовив в задоволенні скарги захисника про скасування повідомлення про підозру громадянину Б..