У суді позивач доводила, що вона має право на пай

Після смерті батька, якого не включили у список пайовиків, дочка просила визнати за нею право на спадкове майно - земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві.

З матеріалів справи вбачається, що громадянин М. був членом колективного сільськогосподарського підприємства імені Б. Хмельницького. При розпаюванні КСП, М. у списках його членів не значиться, а тому сертифікат на право на земельну частку йому не видавався.

З Державного акту на право колективної власності на землю від 12.01.1996 року вбачається, що вказаному власнику землі передається у колективну власність 926, 8 гектарів землі в межах згідно з планом.

Відповідно до інформації наданої нотаріусом, спадкова справа після смерті М., який помер 19.08.1997 року, заведена лише 19.11.2015 року за заявою громадянки С., заповіт відсутній.

В зв’язку із не включенням М. у список пайовиків у жовтні 2019 року позивач звернулася до суду із позовом до сільської ради про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона є дочкою громадянина М. та його спадкоємцем за законом 1-ої черги, а тому прийняла спадщину та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом. Просила визнати за нею право на спадкове майно – земельну частку в колективному сільськогосподарському підприємстві, що залишилася після смерті спадкодавця М.

Рішенням Корецького районного суду від 10 вересня 2020 року в задоволенні позову було відмовлено.

Покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, громадянка С. оскаржила рішення суду в апеляційному порядку. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього – додатку до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.

Державний акт на право колективної власності на землю виданий 12.01.1996 року, а громадянин М. помер 19.08.1997 року, тобто спадкодавець за життя не оскаржував та, відповідно, питання про виділення йому земельної частки і видачу правовстановлюючих документів, які б підтверджували наявність у нього права на земельну частку, за його життя не вирішувалося.

Таким чином, М., який не отримав сертифікат на земельну частку і не був включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, за життя не реалізував свого права на пай.

За таких обставин, обгрунтованими є висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання за громадянкою С. права на земельну частку (пай) у порядку спадкування, оскільки позивачем не надано доказів про те, що М., як спадкодавець, набув таке право за життя.