Позивач не провів повний розрахунок за лот за наслідками електронних торгів до моменту укладення договору відступлення права вимоги

Тому було складено та підписано протокол електронних торгів з наступним учасником, що запропонував наступну за розміром цінову пропозицію.

У Рівненському апеляційному суді завершився розгляд апеляційної скарги представника С. — адвоката на рішення місцевого суду від 14 вересня 2020 року у цивільній справі за позовом ТОВ «Українська технологічна компанія — 1385» до Публічного акціонерного товариства «Укргазпромбанк», ТОВ «Електронні торги України», ТОВ «Закупки. Пром. Уа», громадянина С. про визнання результатів електронних торгів та договорів недійсними, скасування записів про обтяження нерухомого майна. Автор апеляційної скарги просив суд скасувати судове рішення, відмовивши позивачеві у задоволенні позову повністю.

Із матеріалів справи відомо, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21 червня 2016 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія», введено процедуру розпорядження майна боржника та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Посилаючись на існування зобов’язань, передбачених кредитним договором, іпотечним договором, ПАТ «Укргазбанк» звернулося до господарського суду з позовом про визнання забезпеченим кредитором у справі про банкрутство ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія».

У травні 2017 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб провів електронні торги з продажу права вимоги ПАТ «Укргазпромбанк» до ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія» за кредитним договором, укладеним 12 липня 2011 року. Вимоги банку за цим кредитним договором забезпечено іпотекою цілісного майнового комплексу боржника – дільниці з виробництва базальтових теплоізоляційних матеріалів у м. Костопіль Рівненської області, загальною площею 23 288, 8 м² та шести земельних ділянок загальною площею 9, 7702 га відповідно до іпотечного договору, укладеного у липні 2011 року, та заставою виробничого обладнання – лінії з виробництва пелетів згідно з договором застави, укладеним у лютому 2014 року.

Встановлено, що переможцем електронних торгів стало ТОВ «Українська технологічна компанія— 1385», яким через оператора електронного майданчика ТОВ «Електронні торги України» було надано найвищу цінову пропозицію – 4 250 000 гривень.

Уже наступного дня, 12 травня 2017 року, ТОВ «Українська технологічна компанія — 1385» було підписано протокол електронних торгів, за яким переможець електронних торгів зобов’язується провести повний розрахунок з продавцем та підписати договір купівлі-продажу придбаного активу протягом 20 робочих днів з дати завершення електронних торгів. Оскільки лише після укладення відповідного правочину переможець електронних торгів набуває права вимоги ПАТ «Укргазпромбанк» до ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія».

Разом з тим, до завершення строку сплати повної вартості лоту позивач, вважаючи, що його суб’єктивні цивільні права порушуються, 6 червня 2017 року звернувся із заявою про оскарження результатів електронних торгів до Господарського суду Рівненської області у рамках справи про банкрутство ПАТ «Укргазпромбанк».

Того ж числа він звернувся й до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, банку і операторів електронних майданчиків з клопотанням про відкладення строку проведення розрахунку за результатами торгів, передбаченого від 11 травня 2017 року, до вирішення судом заяви про оспорювання електронних торгів.

Між тим, оскільки у двадцятиденний строк, який обчислюється у робочих днях, позивачем не було сплачено вартості майна за результатами електронних торгів і не було укладено відповідного договору з банком, 9 червня 2017 року ТОВ «Закупки. Пром. Уа» було складено та підписано протокол електронних торгів з наступним учасником, що запропонував наступну за розміром цінову пропозицію – 3 000 001 гривню, а саме із громадянином С..

Згодом, 6 липня 2017 року, між ПАТ «Укргазпромбанк» і громадянином С. було укладено договір, яким відступлено права вимоги, а також договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 12 липня 2017 року, що посвідчений приватним нотаріусом.

На підставі вказаних правочинів приватним нотаріусом було внесено зміни до записів про обтяження нерухомого майна та записів про іпотеку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, замінивши обтяжувача та іпотекодержателя майна ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія» із ПАТ «Укргазпромбанк» на громадянина С..

Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.

Приходячи до переконання про скасування оскаржуваного рішення, колегія суддів взяла до уваги факт неврахування судом попередньої інстанції того, що ТОВ «Українська технологічна компанія — 1385» та інші учасники електронних торгів через реєстрацію для участі у торгах підтвердили про особисте ознайомлення з Регламентом ЕТС, визнання наведених у ньому вимог, а тому зобов’язалися додержуватися цих приписів і нести відповідальність за їх невиконання.

Отже, ТОВ «Українська технологічна компанія — 1385» протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу електронних торгів у ЦБД, було зобов’язане підписати зазначений протокол, надавши його оператору через електронний майданчик, і укласти договір купівлі-продажу/відступлення права вимоги протягом двадцяти робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу електронних торгів, а тому у позивача існував й обов’язок провести повний розрахунок за лот до моменту укладення договору відступлення права вимоги.

Натомість цих зобов’язань ним виконано не було.

Норми статей 509, 526 ЦК України передбачають, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Саме по собі звернення ТОВ «Українська технологічна компанія — 1385» з заявою про продовження строку укладення договору не встановлює відстрочення сплати грошових коштів, тобто позивач був зобов’язаний провести зазначену оплату за наслідками електронних торгів, і тільки після цього міг звертатися за продовженням строку укладення договору.

Матеріали справи не містять доказів про те, що ТОВ «Українська технологічна компанія» сплатило кошти за придбаний лот і наміру такого не мало, адже від укладення договору відступлення права вимоги позивач відмовився, попросивши відкласти оплату з укладенням правочину лише з метою оскарження результатів електронних торгів і з наміром повернути кошти гарантійного внеску.

Не заперечив у судовому засіданні проти цього і представник ТОВ «Українська технологічна компанія».

Отже, підстав для продовження строку укладення договору та розрахунку у позивача не було.

Необґрунтованими є, на думку колегії суддів, і його доводи, з якими погодився й суд першої інстанції, про  неактуальність заявленої вартості майна банку, що оформлено відповідною письмовою оцінкою ПГОІ «Центр економіко-правового забезпечення» від 4 січня 2016 року, оскільки ціна продажу активу ПАТ «Укргазпромбанк», а саме права вимоги до ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія», була визначена в ході проведення відкритих торгів в конкурентному середовищі, тобто в загальновизнаному порядку продажу майна.

Щодо тверджень ТОВ «Українська технологічна компанія — 1385» про те, що заявлена вартість лота не відповідала фактичній вартості через відсутність частини майна, то з ними не можна погодитися, оскільки перешкод в ознайомленні із змістом документів з приводу наявності активів (майна) банку, що реалізовувалося, у нього не існувало. Мав він право й на безпосередню оглядову перевірку цього майна на місці і до початку проведення електронних торгів.

При цьому твердження про невідповідність заставної вартості майна у публічному паспорті активу, про що вказував суд попередньої інстанції, спростовуються тим, що заставна вартість визначалася договорами про забезпечення виконання зобов’язань, а не оцінкою прав вимоги.

Не можна погодитися з висновками суду про сплив строку, визначеного позивачу для укладення договору купівлі-продажу прав вимоги, оскільки останній день цього строку припадав на 9 червня 2017 року.

Так, електронні торги було проведено 11 травня 2017 року, тобто початок перебігу двадцятиденного строку, який обчислюється у робочих днях, розпочався наступного дня після формування протоколу електронних торгів на проведення розрахунку та укладення договору, а саме з 12 травня 2017 року. Як встановлено, при обчисленні даного строку судом залишено без уваги наявність розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 року №850-р «Про перенесення робочих днів у 2017 році», де у 2017 році для працівників, яким установлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, рекомендовано робочі дні перенести з понеділка 08 травня – на суботу 13 травня.

Оскільки протягом двадцятиденного строку, що обчислюється у робочих днях з наступного дня після формування протоколу електронних торгів на проведення розрахунку і укладення договору, ТОВ «Українська технологічна компанія — 1385» не сплатило грошових коштів за лот та самоусунулося від вчинення правочину про відступлення права вимоги, тому підписання 9 червня 2017 року, тобто наступного дня після спливу зазначеного строку нового протоколу електронних торгів із громадянином С. як із учасником електронних торгів, що запропонував наступну за розміром цінову пропозицію, здійснено з додержанням вимог закону та обставин справи.

Тому правильним є і подальше укладення 6 липня 2017 року між ПАТ «Укргазпромбанк» і громадянином С. договору про відступлення права вимоги.

Виходячи з наведеного, апеляційним судом не встановлено тих фактів, що оспорюваними результатами електронних торгів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11 травня 2017 року з продажу права вимоги банку до ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія — 1385» порушуються чи не визнаються суб’єктивні цивільні права позивача.

Отже, права ТОВ «Українська технологічна компанія — 1385» судовому захисту не підлягають, а тому в задоволенні позову ТОВ «Українська технологічна компанія — 1385» відмовлено.

Виходячи з наведеного, апеляційним судом не було встановлено тих фактів, що оспорюваними результатами електронних торгів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11 травня 2017 року з продажу права вимоги банку до ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія» за кредитним договором, що оформлені протоколом електронних торгів від 11 травня 2017 року; результатами електронних торгів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 червня 2017 року з продажу права вимоги ПАТ «Укргазпромбанк» до громадянина С. за кредитним договором від 12 липня 2011 року, що оформлені протоколом електронних торгів 9 червня 2017 року; договором про відступлення права вимоги, що укладений між банком і відповідачем; договором про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 12 липня 2011 року порушуються права позивача.

Оскільки права ТОВ «Українська технологічна компанія — 1385» судовому захисту не підлягають, Рівненський апеляційний суд прийшов до висновку про відмову позивачеві в задоволенні позову повністю.