За несвоєчасне подання декларації начальниця сплатить штраф

Рівненський апеляційний суд залишив без змін постанову місцевого суду, якою громадянку О. визнано винуватою у тому, що вона несвоєчасно подала щорічну декларацію, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 850 гривень.

Громадянка О., будучи суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, несвоєчасно подала без поважних причин щорічну електронну декларацію за 2019 рік.

Постановою місцевого суду громадянку О. визнано винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 (порушення вимог фінансового контролю) КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, О. оскаржила його до Рівненського апеляційного суду. В апеляційній скарзі вказувала, що місцевим судом не враховано, що адміністративне правопорушення вчинено формально, до адміністративної відповідальності вона притягується вперше, від її дій не наступило шкідливих наслідків для державних інтересів, повністю визнала свою вину у вчиненні правопорушення. Просила постанову суду скасувати та звільнити її від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Суд може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням тільки при малозначності вчиненого правопорушення. Малозначним є правопорушення, яке не становить великої суспільної шкідливості й не завдало збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам.

Апеляційний суд, враховуючи вимоги законодавства, прийшов до висновку про безпідставність клопотання О. щодо застосування до неї ст.22 КУпАП, оскільки аргументи апеляційної скарги вказують на обставини, що пом’якшують адміністративну відповідальність і жодним чином не мотивують малозначність правопорушення.

Залишаючи апеляційну скаргу громадянки О. без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, Рівненський апеляційний суд виходив з того, що висновок суду першої інстанції про доведеність вини О. у вчиненні правопорушення за частиною 1 статті 172-6 КУпАП є обгрунтованим, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови, накладене адміністративне стягнення передбачене санкцією вказаної статті, та не виходить за її межі.

При цьому суд керувався вимогами статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», де визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Пунктом 2-1 Прикінцевих положень вказаного вище закону встановлено, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб’єкти декларування подавали електронні декларації до 1 червня.

На час виникнення обов’язку у суб’єкта декларування подати щорічну декларацію за 2019 рік вказані правила заповнення були викладені у наступній редакції: суб’єкти декларування подають декларації відповідно до статті 45 Закону з додержанням таких вимог: 1) щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Тобто, громадянка О. повинна була подати декларацію в термін до 00 годин 00 хвилин 01 червня 2020 року, а подала лише 03 червня 2020 року о 12 годині 36 хвилин.