Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Оскільки на час розгляду в суді апеляційної скарги її захисника набули чинності зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Постановою Кузнецовського міського суду від 26 жовтня 2020 року громадянку Т. визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.
Не погодившись з постановою суду, захисник громадянки Т. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову суду, провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні апеляційного суду адвокат заявив клопотання про закриття адміністративної справи відносно своєї підзахисної у зв’язку із внесенням змін у статтю 44-3 КУпАП Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності після прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції і є таким, що пом’якшує відповідальність, а тому, в силу положень ст. 58 Конституції України, застосовується до правопорушень, вчинених до набрання Законом чинності.
Диспозицією ст. 44-3 КУпАП в редакції, чинній на момент вчинення вказаного у протоколі правопорушення, передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Натомість, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 21.11.2020 року, статтю 44-3 КУпАП доповнено частиною другою такого змісту: «перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно — тягне за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Відповідно до ст. 94 Конституції України, Закони стають обов’язковими та набувають законної сили негайно після офіційного прийняття й опублікування тексту закону, якщо інше не передбачено самим законом. При цьому, набуття законом чинності означає, що із цього моменту ним повинні керуватися, виконувати його й дотримуватися всі юридичні та фізичні особи. Загальновизнаним є і те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше. Тому втрата законом чинності означає, що із цього моменту він не може застосовуватися.
Конституція України, закріпивши у ч.1 ст. 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом’якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Закріплений в Конституції України принцип неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів узгоджується з міжнародно-правовими актами, зокрема Міжнародним пактом про громадянські та політичні права (ст.15), Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.7). Тобто, щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом’якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього. До того ж актом, який пом’якшує відповідальність за адміністративне правопорушення є акт, що виключає з санкції більш суворі стягнення або додаткові стягнення.
У відповідності до вимог ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом’якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Так, санкцією ч.2 ст. 44-3 КУпАП передбачено накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Натомість, ст. 44-3 КУпАП, в редакції на час вчинення правопорушення та ухвалення судом першої інстанції оскаржуваної постанови, передбачала накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, ч.2 ст. 44-3 КУпАП, яка набрала чинності з 21.11.2020 року, встановлює відповідальність саме за діяння, які викладені у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення та значно пом’якшує відповідальність за перебування у громадських місцях без засобів індивідуального захисту, а тому має зворотну дію в часі.
Беручи до уваги те, що акти, які пом’якшують або скасовують адміністративну відповідальність, застосовуються на будь-якій стадії провадження за справами про адміністративні правопорушення, враховуючи положення ст. 8 КУпАП про зворотну дію закону в часі, апеляційний суд приходить до висновку, що постанову суду щодо громадянки Т. слід скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.6 ч.1 ст. 247 КУпАП – скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
_03_03.png)
