Рівненський апеляційний суд стягнув додаткові витрати на дитину

Чоловік сплатить витрати на купівлю ноутбука синові у розмірі 10 699 гривень, оскільки його придбання спрямовано на розвиток здібностей дитини.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі і є батьками М., який навчається в університеті на факультеті історії, політології та міжнародних відносин.

Позивачем, враховуючи здібності сина у сфері інформаційних технологій та для подальшого розвитку здібностей у дитини, що не є способом забезпечення дозвілля, було придбано останньому ноутбук вартістю 21 399 гривень.

У жовтні 2020 року громадянка І. звернулася до суду з позовом про стягнення додаткових витрат на дитину. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що зважаючи на рівність батьківського обов’язку щодо утримання дитини з відповідача слід стягнути половину понесених нею витрат на придбання оргтехніки.

Рішенням місцевого суду позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з громадянина В. на користь позивача додаткові витрати на дитину у розмірі 10 699 гривень.

Не погоджуючись із рішенням суду, представник В. оскаржив його в частині задоволених позовних вимог в апеляційному порядку. Зазначав, що позивач не довела необхідності придбання ноутбука для дитини під час навчання в університеті, а також, що його придбання спрямовано на розвиток здібностей дитини і не є способом забезпечення дозвілля. Просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову у цій частині відмовити.

До особливих обставин, закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв’язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту або певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, навчання дитини відповідно до навиків та здібностей дитини, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

Залишаючи рішення місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу – без змін, суд апеляційної інстанції виходив з того, що витрати, понесені позивачем на придбання ноутбука для сина, пов’язані з необхідністю розвитку здібностей у дитини, його подальшого розвитку. З допомогою якого дитина засвоїть різні навички, буде розвивати свою пізнавальну й соціальну сфери, розвивати зорово-моторну координацію, а тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що вказане є тими особливими обставинами, про які йдеться в законі.

 Інтереси дитини при вирішенні вказаного спору є більш важливими за інші обставини, тому що стягнення додаткових коштів призначено саме для дитини та її потреб, а не для матері.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції про стягнення з відповідача додаткові витрати на дитину, а саме, 50% витрат на купівлю ноутбука, що становить 10 699 гривень.