Наслідком порушення правил перевезення пасажирів, встановлених на період карантину, є адміністративна відповідальність

У Здолбунові 49-річний водій перевозив пасажирів на території, у якій установлено «червоний» рівень епідемічної небезпеки.

30 жовтня 2020 року близько 14 години 20 хвилин у м. Здолбунів, на території у якій установлено «червоний» рівень епідемічної небезпеки, громадянин Т. порушив правила щодо карантину людей, а саме: здійснював перевезення пасажирів автомобільним транспортом марки «ХАЗ», який працював в режимі маршрутного таксі на сполученні «Рівне-Здолбунів-Івачків», чим порушив п.п.1 п.15 постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року та вчинив правопорушення, передбачене ст.44-3 (порушення правил щодо карантину) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою місцевого суду Т. визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

Не погодившись із постановою суду, адвокат оскаржив її в апеляційному порядку. Зазначав, що притягнення його підзахисного до адміністративної відповідальності за ст.44-3 КУпАП є безпідставним. Просив скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд прийшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Факт скоєння вказаного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою.

Разом з цим, встановлені місцевим судом обставини правопорушення та кваліфікація дій правопорушника не відповідають обставинам та кваліфікації, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Так, в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції встановив, що водій Т. порушив правила щодо карантину людей, а саме: здійснював перевезення пасажирів на транспортному засобі та перевозив пасажирів більше, ніж кількість місць призначених для сидіння технічною характеристикою транспортного засобу, що не відповідає протоколу про адміністративне правопорушення, складеному відносно Т.

Такі висновки місцевого суду є неправомірними, оскільки суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.

Враховуючи наведене, постанова суду не може вважатися законною, а тому підлягає скасуванню.

Оскільки на час вирішення справи у апеляційному суді, минули строки, передбачені ч.2 ст.38 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

Так, апеляційний суд, визнав громадянина Т. винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, а провадження у справі закрив у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.38 КУпАП.