Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Оскільки він сплатив неоспорювану суму заборгованості за оренду земельної ділянки.
Рівненький апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу громадянина С. на рішення місцевого суду від 28 грудня 2020 року у справі за позовом Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради про розірвання з орендарем договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.
Оскаржуючи це рішення до суду апеляційної інстанції, громадянин С. увагу суддів звернув на те, що Рівненська місцева прокуратура не надала суду доказів істотного порушення умов договору оренди земельної ділянки, оскільки ним сплачено орендну плату, визначену в договорі оренди, а доказів понесення позивачем збитків або недотримання позивачем того, на що він має право розраховувати за договором оренди, матеріали справи не містять. Просив скасувати рішення місцевого суду, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, апеляційний суд прийшов до висновку про її задоволення.
Із матеріалів справи відомо, що в листопаді 2007 року між Рівненською міською радою та громадянином С. укладено договір оренди земельної ділянки площею 10339 м.кв. у Рівному. Відповідно до цього договору, орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, нормативна грошова оцінка якої складає близько 3 мільйонів гривень. З часом орендну плату за рік із 28 755 гривень було збільшено до 108 190 гривень.
Відомо, що між сторонами договору оренди виникли спірні правовідносини зі сплати орендарем орендної плати, що стало предметом розгляду в судах адміністративної юрисдикції.
Так, постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року, яка була предметом перегляду у Житомирському апеляційному адміністративному суді, з громадянина С. було стягнуто борг з орендної плати за земельну ділянку в сумі понад 285 079 гривень.
Вказані судові рішення у листопаді 2018 року були скасовані постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.03.2019 року, залишеним в силі постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 року, з підприємця С. було стягнуто податковий борг з орендної плати за земельну ділянку в сумі 285 079 гривень.
Вказана заборгованість була сплачена відповідачем, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією від 3 лютого 2021 року.
Задовольняючи апеляційну скаргу громадянина С., колегія суддів Рівненського апеляційного суду виходила з того, що несплата відповідачем орендної плати була викликана, зокрема, наявністю спору щодо неї, який був предметом неодноразового розгляду в адміністративних судах.
Також у матеріалах справи є документи, які підтверджують факт дотримання орендарем обов’язку використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення.
Так, згідно з витягом з Державного земельного кадастру, цільовим призначенням спірної земельної ділянки є будівництво та обслуговування будівель ринкової інфраструктури. На виконання умов договору оренди, відповідач виготовив передпроектні пропозиції по об’єкту: «Будівництво офісної будівлі з наземним гаражем відкритого типу в м.Рівне».
Таким чином, відповідачем протягом всього часу землекористування вчинялися всі необхідні та передбачені законодавством дії, спрямовані на використання земельної ділянки у відповідності до її цільового призначення.
Також відомо, що ні податкова інспекція, ні Рівненська міська рада, ні прокуратура, володіючи інформацією про заборгованість зі сплати орендної плати, не вживали заходів щодо звернення стягнення на майно боржника.
За таких обставин, враховуючи повне фактичне виконання громадянином С. рішення адміністративного суду про стягнення заборгованості з орендної плати за земельну ділянку, строк дії договору, цільове призначення земельної ділянки, відсутність доказів понесення позивачем збитків або недотримання ним того, на що він має право розраховувати за договором оренди,
а також наявність на ній об’єктів нерухомості, які належать відповідачеві, колегія суддів Рівненського апеляційного суду прийшла до переконання про відсутність на даний час істотного порушення умов договору оренди, яке полягало в систематичному ухиленні орендаря від сплати орендної плати, у зв’язку з чим розірвання договору оренди наразі є недоцільним.
Враховуючи наведене, Рівненський апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове — про відмову в задоволенні позовних вимог.
_03_03.png)
