Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Не погодившись із наказом Управління культури і туризму виконавчого комітету Рівненської міської ради «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», чиновник звернувся до місцевого суду, а пізніше — й до Рівненського апеляційного суду.
Із матеріалів справи відомо, що предметом розгляду у Рівненському міському суді став позов директора комунального підприємства про скасування дисциплінарного стягнення. Підставою для оголошення догани позивачеві стали результати проведеного службового розслідування щодо незаконно встановленої споруди (МАФу) на центральному вході до Рівненського парку культури та відпочинку імені Т.Г.Шевченка, що на вулиці Соборній у Рівному, а також бездіяльності директора комунального підприємства.
Оскільки місцевий суд відмовив позивачеві у задоволенні позову, він оскаржив судове рішення до Рівненського апеляційного суду. Увагу колегії суддів чиновник акцентував на тому, що до його обов’язків не належить контроль за дотриманням суб’єктами підприємницької діяльності законодавства України щодо встановлення та використання тимчасових споруд. У разі ж виявлення порушень законності встановлення тимчасової споруди щодо підприємця повинні бути складені відповідні протоколи про адміністративне правопорушення, обов’язок складання яких покладено на посадових осіб національної поліції, представників уповноважених органів місцевих рад.
В апеляційній скарзі чиновник просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухваливши нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд прийшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Залишаючи судове рішення без змін, колегія суддів Рівненського апеляційного суду погодилась з висновком суду першої інстанції, що виходячи з прав, наданих директору комунального підприємства за Статутом, та у відповідності до посадової інструкції, позивач мав право на укладення договору про здійснення лоткової торгівлі, однак укладений ним договір з ФОПом щодо зазначення права здійснення торгівлі з лотка з тимчасово встановленої споруди «Мобільна кав’ярня», є порушенням та суперечить п. 3.3 Договору, укладеному між позивачем та підприємцем 27 червня 2019 року, у якому визначено, що стороні заборонено перекривати заїзди на територію Парку культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка, тротуари, пішохідні доріжки, руйнувати зелені насадження або будь-яким іншим чином використовувати озеленену зону Парку. Насправді ж торгівля була дозволена з мобільної споруди, яка була розміщена на озелененій зоні та на фундаменті.
Це у ході судового розгляду підтвердили свідки, які показали, що МАФ було розміщено з порушенням законодавства, не було рішення міської ради з цього питання, а також не було укладено договору оренди земельної ділянки та був залитий фундамент.
Не довів позивач у суді і порушень вимог ст.ст. 147-149 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) при застосуванні до нього дисциплінарного стягнення.
Крім того, місцевий суд правильно зазначив, що з моменту накладення стягнення і донині пройшло більше одного року. За цей час позивач не притягувався до дисциплінарної відповідальності, відтак в силу ст. 151 КЗпП України, він вважається такою особою яка не притягувалась до дисциплінарної відповідальності.
Доводи апеляційної скарги по своїй суті зводяться до незгоди скаржника з висновком суду та ґрунтуються на переоцінці доказів, які були досліджені та оцінені місцевим судом з додержанням норм процесуального права та спростовуються встановленими обставинами справи.
Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, Рівненський апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.
_03_03.png)
