Суд стягнув з батька аліменти на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання

Чоловікові доведеться виплачувати аліменти в розмірі 1/8 частки заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня пред’явлення позову і до закінчення доньками навчання.

Громадянки Д. та А. звернулися до суду з позовом до батька про стягнення аліментів на їх утримання як повнолітніх доньок, які продовжують навчання. Свої позовні вимоги обґрунтовували тим, що відповідач є їх батьком, а вони після досягнення повноліття продовжують навчання на платній денній формі, у зв’язку з чим потребують матеріальної допомоги, оскільки у добровільному порядку такої допомоги не отримують.

Рішенням місцевого суду вказані вимоги задоволено частково. Стягнуто з громадянина Р. на користь Д. та А. 1/8 частку заробітку до закінчення навчання.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, Р. оскаржив його в апеляційному порядку. Звертав увагу на те, що позивачками не було надано жодних доказів витрат, які вони несуть у зв’язку з навчанням, проживанням в гуртожитку та доїздом до місця навчання.

Дослідивши матеріали справи та обставини справи, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що в її задоволенні слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Громадянин Р. є батьком обох позивачок, які є повнолітніми особами та не досягли 23-річного віку і продовжують навчання на стаціонарній формі.

Відповідно до ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов’язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Згідно з ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка була ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Батько та мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов’язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч.3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною 2 статті 150 СК України визначено, що батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відхиляючи апеляційну скаргу, апеляційним судом враховано потребу позивачів, які навчаються у вищому навчальному закладі на стаціонарі, у матеріальному забезпеченні. Також взято до уваги і те, що встановлені судом обставини справи дають підстави для висновку про те, що стягнення аліментів на утримання повнолітніх доньок, які продовжують навчання, в розмірі по 1/8 частині доходу відповідача відповідають принципу розумності і справедливості, та не порушують прав платника та одержувача аліментів.