Державний виконавець не довів у суді апеляційної інстанції, що боржник умисно ухиляється від виконання судового рішення

Рівненський апеляційний суд скасував ухвалу місцевого суду, якою громадянина А. тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов’язань.

На виконанні у відділі державної виконавчої служби знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Рівненським міським судом 12 квітня  2017 року, про стягнення з боржника А. на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

У вересні 2017 року державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника. В січні 2021 року винесено постанову про арешт коштів останнього.

У березні 2021 року державний виконавець звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон А. до виконання зобов’язань, покладених на нього виконавчим документом. Подання обґрунтовував тим, що боржник ухиляється від виконання рішення суду та не вживає заходів щодо його виконання, на виклики державного виконавця не з’являється.

Ухвалою Рівненського міського суду подання державного виконавця задоволено. Тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта для виїзду за кордон боржника А. до виконання ним зобов’язань, покладених згідно виконавчого листа.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, представник боржника оскаржив її в апеляційному порядку. Стверджував, що А. не ухилявся від виконання рішення суду, а саме невиконання рішення суду зумовлене тим, що у нього відсутнє будь-яке майно, а також було відсутнє джерело доходу, за рахунок якого він міг би здійснювати погашення, виниклого на підставі рішення суду, боргу. Просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволенні подання державного виконавця.

Аналіз статті 441 ЦПК України свідчить про те, що «ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням», слід розуміти як будь-які навмисні, свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов’язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов’язок у нього є всі реальні можливості (наприклад наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об’єктивні обставини.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов’язань, а за ухилення від їх виконання.

Відсутність у А. майна, на яке можна звернути стягнення, не свідчить про ухилення останнім від виконання обов’язку, покладеного на нього судовим рішенням.

Тим більше, матеріали справи свідчать, що до звернення державного виконавця з поданням, боржник, з власної ініціативи звертався до відділу ДВС, якого повідомив про місце свого проживання, роботи та просив здійснювати погашення заборгованості шляхом утримання коштів із заробітної плати.

Отже, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх на це підстав.

Доказів того, що А. свідомо, умисно ухиляється від виконання судового рішення державним виконавцем не наведено і у судовому засіданні здобуто не було.

При постановленні оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції не було з’ясовано всі обставини справи та не враховано положення Закону України «Про порядок виїзду з України і в Україну громадян України», а саме: не перевірено факт ухилення боржника від виконання зобов’язання, покладеного на нього судовим рішенням та чи були вжиті державним виконавцем всі заходи для забезпечення виконання судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до переконання, що висновок місцевого суду про обгрунтованість подання державного виконавця є помилковим, а тимчасове обмеження А. у праві виїзду за межі України – передчасним.

Так, Рівненський апеляційний суд, ухвалу Рівненського міського суду - скасував. У задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника А. у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа – відмовив.