Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Чоловік доводив в апеляційному суді, що на нього, як інваліда війни, поширюється дія закону про позачергове отримання житлових приміщень протягом двох років з дня взяття на квартирний облік.
Громадянин С. проходив службу у лавах Радянської Армії СРСР, де отримав вогнепальне поранення. За результатами медичного огляду йому було встановлено І групу інвалідності.
З посвідчення, виданого Управлінням праці та соціального захисту населення райдержадміністрації вбачається, що С. є інвалідом І групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни.
Позивач перебуває на квартирному обліку у виконавчому комітеті міської ради з березня 2018 року у списку громадян, які користуються першочерговим правом отримання житлових приміщень за пільгою, передбаченою для осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Оскільки житло С. надано не було, то у жовтні 2020 року представник позивача звернувся до суду із позовом до міської ради про зобов’язання надати житло. В обгрунтування позовних вимог зазначав, що у зв’язку із встановленням І групи інвалідності С. має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни. Просив суд зобов’язати виконавчий комітет міської ради ухвалити рішення про надання С. житлового приміщення у постійне користування.
Суд першої інстанції у задоволенні такого позову відмовив.
Не погоджуючись із таким рішення місцевого суду, представник позивача С. оскаржив його в апеляційному порядку. Доводив, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору мав застосувати спеціальну норму – ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка визначає порядок забезпечення житлом позачергово позивача протягом двох років з дня взяття на квартирний облік без будь-яких прив’язок до інших умов, у тому числі наявності черги та перебування на такій черзі інших осіб. Просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухваливши нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Згідно п.18 ч.1 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни та прирівняним до них особам надаються пільги щодо позачергового забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а інваліди І групи з числа учасників бойових дій на території інших країн – протягом року.
Отже, забезпечення житлом таких осіб можливе лише згідно з існуючою черговістю з урахуванням часу взяття на облік та у порядку, передбаченому законодавством.
Іншого порядку, ніж дата взяття на облік у формуванні черговості забезпечення житлом осіб, які користуються певним правом (мають однакові пільги) в черговості одержання таких приміщень діючим законодавством не встановлено.
Позивач має право на позачергове отримання житла відповідно до вимог п.18 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Однак, таке своє право він може реалізувати лише після забезпечення житлом осіб, які станом на час прийняття рішення, включені до списку при виконавчому комітеті міської ради, перебувають у цьому списку в черзі перед позивачем та мають такі ж самі житлові права.
Враховуючи, що попереду позивача у черзі знаходиться значна кількість осіб, які потребують поліпшення житлових умов, недотримання черговості становитиме порушення норм чинного законодавства та прав цих осіб, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Так, Рівненський апеляційний суд апеляційну скаргу залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
_03_03.png)
