Людина з порушеннями слуху в суді. Якою є співпраця з відвідувачами в Рівненському апеляційному суді?

Конвенція про права осіб з інвалідність ратифікована Україною у 2010 році. Відповідно  до статті 13 Конвенції, держави-учасниці забезпечують особам з інвалідністю нарівні з іншими ефективний доступ до правосуддя, зокрема передбачаючи процесуальні та відповідні вікові корективи, які полегшують виконання ними своєї ефективної ролі прямих і опосередкованих учасників, у тому числі свідків, на всіх стадіях юридичного процесу, зокрема на стадії розслідування та на інших стадіях попереднього провадження.

У Рівненському апеляційному суді вживаються всі необхідні заходи, спрямовані на забезпечення особам з інвалідністю, у тому числі людям з порушеннями слуху, ефективного доступу до правосуддя. Серед них —  максимум візуальної інформації в будівлі суду, серед якої не лише вказівники, у тому числі й тактильні шрифтом Брайля, а й зразки та шаблони процесуальних документів, а також постійний супровід відповідальною особою за співпрацю з маломобільними групами населення (далі — МГН), організація простору для спілкування з людьми з порушеннями слуху, допомога орієнтуватися в просторі та забезпечення незалежного перекладу.

Завдяки нещодавно організованому Львівським регіональним відділенням Національної школи суддів України онлайн-тренінгу для працівників апаратів судів, відповідальна особа за спілкування з МГН оволоділа відповідними знаннями та за допомогою жестової мови може спілкуватись з людьми з порушенням слуху.

Необхідний набір слів жестовою мовою, найбільш уживаних у суді, не тільки дозволяє говорити мовою співрозмовника та бути почутим, а й надає відвідувачеві суду можливість отримати необхідну інформацію, а учасникові судового розгляду — безперешкодно долучитися до засідання.

Працівники апарату Рівненського апеляційного суду в разі участі в судовому розгляді людини з порушенням слуху, вживають заходи, аби полегшити доступ особи з інвалідністю до об’єкта фізичного оточення. Оскільки мова жестів є рідкісною і недобросовісний клієнт може скористатися цим та звинуватити перекладача у неправильному перекладі, забезпечується відеофіксація і перекладача, і клієнта. Дбають працівники апарату суду і про те, щоб один перекладач жестової мови не працював для обидві сторони у справі, кожна з них мала індивідуального перекладача жестової мови та забезпечують відмінну візуалізацію.