Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Жінка у суді довела, що причиною дорожньо-транспортної пригоди за її участі стала невідповідність стану дороги через ожеледицю вимогам норм, правил та стандартів безпечної експлуатації і забезпечення дорожнього руху. Згідно з вимогами Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про автомобільні дороги» відповідальність за забезпечення безпеки на дорогах загального користування та належного їх утримання й експлуатації несуть власники дорожніх об’єктів або уповноважені ними органи та дорожньо-експлуатаційні організації.
Судом встановлено, що в грудні 2018 року позивачка рухалася власним автомобілем Honda CR-V з Костополя до Рівного. Автомобіль жінки через складні погодні умови та ожеледицю розвернуло на зустрічну смугу руху, транспортний засіб став некерований, що зумовило зіткнення із зустрічним транспортним засобом MAN. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачка отримала тілесні ушкодження та проходила стаціонарне лікування, її автомобіль зазнав механічних ушкоджень.
Поліцейські склали на водійку легковика протокол про адміністративне правопорушення за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів). Постановою місцевого суду провадження у справі відносно громадянки І. у вчиненні цього адміністративного правопорушення закрито у зв’язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення. Цією постановою також встановлено, що жінка не порушувала п.12.1 Правил дорожнього руху, оскільки рухалась повільно та уважно стежила за дорожньою обстановкою з огляду на складні погодні умови та стан дороги. Це у письмових поясненнях підтвердив і водій вантажівки, з якою зіткнувся автомобіль жінки.
Громадянка І. звернулася до суду з позовом до Служби автомобільних доріг у Рівненській області, Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Зазначила, що внаслідок аварії через неналежне утримання автомобільної дороги Рівне-Городище-Старокостянтинів, їй завдано матеріальної шкоди в розмірі понад 200 000 гривень, а також вважає, що їй завдано моральної шкоди, яку позивач оцінила в 100 000 гривень.
Місцевий суд позов громадянки І. задовольнив частково. Стягнув з Рівненського облатодору на користь позивачки понад 200 000 матеріальної шкоди та 80 000 — моральної.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, вважаючи його незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, Дочірнє підприємство «Рівненський облавтодор» оскаржило його в апеляційному порядку. З-поміж інших доводів апелянт стверджував, що власником доріг є Служба автодоріг у Рівненській області, а ДП «Рівненський облавтодор» є підрядною організацією, завданням якої є виконання робіт з ремонту, реконструкції, утримання автомобільних доріг, мостів та інших споруд і елементів обстановки дороги, і яка лише обслуговує дороги в межах коштів, що виділяються Службою. Посилається на те, що саме Служба автомобільних доріг у Рівненській області як Замовник повинна нести відповідальність за завдану шкоду відповідно до ч.2 ст. 1172 Цивільного кодексу України. Зазначає, що за кермом транспортного засобу, який є джерелом підвищеної небезпеки, перебувала позивачка, то саме на ній лежить обов’язок відшкодування шкоди потерпілому відповідно до положень ст. 1187 Цивільного кодексу України. Також відповідач заперечував підстави стягнення моральної шкоди у зв’язку з відсутністю неправомірних дій відповідачів, які спричинили негативні наслідки. З наведених міркувань просив рішення місцевого суду в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові до ДП «Рівненський облавтодор» позивачці відмовити.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, Рівненський апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Залишаючи рішенням місцевого суду без змін, колегія суддів суду апеляційної інстанції виходила з того, що низкою нормативно-правових актів передбачено компетенції власників автомобільних доріг або уповноважених ними органів, основні обов’язки органу державного управління автомобільними дорогами, правил ремонту і утримання автомобільних доріг правил користування ними, право учасників дорожнього руху на безпечні умови дорожнього руху та на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг вимогам безпеки руху.
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про автомобільні дороги України» та пунктів 1 і 6 Положення про державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор), затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 456/2011, центральним органом виконавчої влади у сфері дорожнього господарства та державного управління автомобільними дорогами загального значення є Укравтодор. У Рівненській області таким органом є Служба автомобільних доріг у Рівненській області.
Як встановлено судом, відповідно до п.1.6 Договору № 5 про закупівлю послуг, який укладений між Службою автомобільних доріг у Рівненській області та ДП «Рівненський облавтодор» на період дії Договору та протягом гарантійного періоду, Виконавець відповідно до закону України «Про дорожній рух» та норм глави 82 Цивільного кодексу України, в повній мірі відповідає за належне утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування майнової (матеріальної) і нематеріальної (в т.ч. моральної) шкоди та компенсації витрат власникам транспортних засобів, іншим учасникам дорожнього руху, якщо ДТП сталася з причини незадовільного експлуатаційного утримання доріг, допущеного з вини Виконавця.
Наведені обставини в сукупності з нормами закону, що їх регулюють, а також положення Договору про закупівлю послуг вказують на те, що ДП «Рівненський облавтодор» самостійно несе відповідальність із відшкодування збитків, завданих неналежним утриманням доріг, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди. Згідно з Договором підряду, ризик за якість виконаних робіт та відповідальність за таку шкоду несе сам підрядник. Такої думки притримується Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 29 жовтня 2018 року у справі № 524/9756/15-ц (провадження № 61-17149св18).
Рівненський апеляційний суд також погодився із визначеним місцевим судом розміром морального відшкодування в сумі 80 000 гривень та вважає його таким, що відповідає тривалості, характеру, глибині моральних переживань позивачки та узгоджується з принципами розумності та справедливості відшкодування шкоди.