Частки у спадщині кожного зі спадкоємців за законом є рівними

По-іншому вважає позивачка, яка оскаржила до Рівненського апеляційного суду рішення місцевого суду, яким частково задоволено її позов про визнання за нею права власності на житловий будинок та дві земельні ділянки, як на спадкове майно після смерті її чоловіка. Свою позицію жінка мотивує тим, що її троє дітей не претендують на спадкове майно, яке залишилось після смерті їх батька, спадщину після смерті якого вони прийняли, і у встановлений статтею 1270 Цивільного кодексу України шестимісячний строк не відмовились від прийняття спадщини та не уклали угоду щодо зміни розміру часток у спадковому майні. Яке ж рішення прийняв суд апеляційної інстанції?

Позивачка звернулась до місцевого суду з позовом до своїх трьох дітей про визнання за нею права власності на нерухоме майно, як на спадкове майно після смерті її чоловіка. Спадкоємцями першої черги є вона та її діти, які на момент смерті, як і вона, проживали разом із спадкодавцем. Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що її діти не претендують на спадкове майно, що залишилось після смерті їх батька.

Рішенням суду першої інстанції вказаний позов задоволено частково. Визнано за позивачкою право власності на ¼ частину житлового будинку та по ¼ двох земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Не поголившись із таким судовим рішенням, позивачка оскаржила його до Рівненського апеляційного суду. В апеляційній скарзі просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове — про задоволення її позовних вимог повністю.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, колегія суддів погодилась з тим, що місцевий суд, відмовляючи позивачці у задоволенні вимог про визнання права власності на ¾ частини спадкового майна, врахував ті обставини, що інші спадкоємці першої черги також прийняли спадщину і у встановлений статтею 1270 Цивільного кодексу України шестимісячний строк не відмовились від її прийняття та не уклали угоду щодо зміни розміру часток у спадковому майні відповідно до ч. 2  ст. 1267 цього Кодексу. 

Судом встановлено, що після смерті спадкодавця відкрилась спадщина на будинковолодіння та дві земельні ділянки.

Відповідно до ст.1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статей 1258, 1267 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Із матеріалів справи відомо, що на час смерті спадкодавця разом з ним проживала дружина та троє дітей, які є спадкоємцями першої черги та прийняли спадщину відповідно до вимог ст. 1268 Цивільного кодексу України.

Постановою державного нотаріуса позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за наявності інших спадкоємців, які прийняли спадщину.

У ч.1 ст. 1273 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах — уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1278 Цивільного кодексу України частки кожного спадкоємця є рівними, якщо спадкоємець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Статтею 1297 цього Кодексу передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім’я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Встановивши, що спадщину після смерті чоловіка та батька у встановленому законом порядку прийняли чотири спадкоємця першої черги, суд першої інстанції правильно ухвалив рішення про право позивачки на ¼ частину спадкового майна.