Ділимося з вами черговим оглядом судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справах щодо іпотеки (за період із січня 2018 року по червень 2021 року).
Іпотека є найбільш поширеним та надійним видом забезпечення виконання зобов’язань за кредитними договорами. Саме з приводу звернення стягнення на предмет іпотеки на практиці виникає чимало спірних питань щодо застосування правових норм, які регулюють цю сферу правовідносин.
До огляду внесено низку важливих правових висновків КЦС ВС, які матимуть значення для формування єдиної правозастосовної практики. Серед цих висновків слід виокремити такі:
- вжитий банком засіб позасудового захисту свого порушеного права, а саме звернення стягнення на предмет іпотеки за виконавчим написом нотаріуса, до визначених статтями 263, 264 ЦК України підстав зупинення або переривання позовної давності не належить;
- сплив позовної давності не припиняє невиконане зобов’язання за кредитним договором та договір іпотеки, яким таке зобов’язання забезпечене та не припиняє суб’єктивне право кредитора на одержання від боржника виконання зобов’язання без використання судового примусу, зокрема в позасудовому порядку, визначеному сторонами в іпотечному договорі;
- для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред’явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб’єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб’єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, мають встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину;
- відчуження об’єктів нерухомого майна, власником яких є іпотекодавець та які не є предметом іпотеки, з метою умисного створення обставин, які б виключили можливість звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі дії мораторію, передбаченого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», є зловживанням цивільними правами;
- відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку» до нового власника іпотечного майна перейшли всі права та обов’язки іпотекодавця за іпотечним договором у тому обсязі й на тих умовах, на яких вони належали іпотекодавцю на момент укладення договору про відчуження предмета іпотеки, а також права й обов’язки боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, що, відповідно, є підставою для заміни боржника у виконавчому провадженні;
- у разі купівлі предмета іпотеки частково за власні і частково за кредитні кошти виселення з такого предмета іпотеки без одночасного надання іншого постійного жилого приміщення не допускається.
За повідомленням прес-центру Верховного Суду
_03_03.png)
