Суд апеляційної інстанції залишив під арештом грошові кошти двох рівненських приватних фірм

900 850 гривень визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, досудове розслідування якого здійснює орган досудового розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 (привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном у великих розмірах), ч.2 ст. 205-1 (внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи-підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, вчинені повторно), ч. 3 ст. 191 (привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном у великих розмірах, вчинені повторно) Кримінального кодексу України.

Із матеріалів справи відомо, що на початку грудня 2020 року внаслідок збою інформаційної системи сталося незаконне привласнення коштів ПАТ АБ «Укргазбанк» на суму 3 млн. 413 тисяч гривень, клієнтами якого на той час були ряд товариств, заснованих у березні 2019 року однією й тією ж особою. Єдина операція, яку вчинили дві з цих фірм, відбулася саме під час збою банківської системи.

Жодне з цих товариств будь-якої звітності про здійснення фінансово-господарської діяльності не подавало, де фактично знаходяться ці фірми — невідомо, оскілки згідно з поштовими повідомленнями, адресати за адресами реєстрації не розшукані, як і не надано доказів наявності у цих товариств активів на балансі та рухомого чи нерухомого майна.

Це й стало підставою для відкриття кримінального провадження та звернення слідчого до місцевого суду з клопотаннями про накладення арешту на грошові кошти в сумі 500 200 гривень, які знаходяться на банківському рахунку однієї фірми, та на 400 650 гривень — іншої.

Оскільки слідчий суддя суду першої інстанції ці клопотання задоволив, захисники товариств оскаржили судові рішення до Рівненського апеляційного суду. В апеляційних скаргах просили оскаржувані ухвали скасувати та ухвалити нові — якими відмовити в задоволенні клопотань слідчого про арешт майна. Переконували суд, що безготівкові кошти не є індивідуалізованими матеріальними об’єктами та не можуть бути використані, як речові докази у кримінальному провадженні.

У запереченнях на апеляційні скарги прокурор доводив, що згідно з вилученими банківськими справами обох товариств, поданням документів для їх реєстрації, які відповідно до балансу за 2019 рік жодних активів, витрат, засобів, доходів не мають, здійснювала одна й та ж особа, яка відкрила два розрахункові рахунки та вчиняє активні дії щодо виведення коштів з рахунків інших заснованих ним товариств. Додав, що ні засновником, ні представниками цих фірм будь-яких документів органу досудового розслідування з приводу законності набуття грошових коштів, які перебувають на арештованих рахунках, не надано, у зв’язку з чим наявні правові підстави, передбачені для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, про що правильно зазначено в рішеннях місцевого суду, які прокурор просив залишити без змін.

Враховуючи наведене, з метою збереження коштів, як речового доказу у кримінальному провадженні, та ненастання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню на момент його розслідування, Рівненський апеляційний суд оскаржувані ухвали слідчого судді місцевого суду залишив без змін, апеляційні скарги захисників товариств — без задоволення.