Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Однак при розгляді її апеляційної скарги у Рівненському апеляційному суді так і не надала доказів про наявність правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку на вулиці Данила Галицького у Рівному, на якій попри рішення суду про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення розплідника собак породи тибетський мастиф, досі розміщуються вольєри та утримуються тварини, а до Рівненської міської ради, яка і є власником земельної ділянки, надходять численні скарги від громадян про небажане сусідство з собаками.
Рівняни, які проживають у районі вулиці Данила Галицького, а також студенти Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Дем’янчука, змушені багато років сусідити з розплідником тибетських мастифів. Гавкіт, напади на перехожих, нестерпний, особливо влітку, сморід лиш частина існуючої проблеми. Рівненський собаковод Б., якому належать пси, ігнорує виконання рішення Рівненського міського суду від 20 жовтня 2016 року, яким задоволено позов Рівненської міської ради про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення розплідника собак.
І це не останнє судове рішення у цій справі, адже собаковод оскаржив рішення суду першої інстанції до Рівненського апеляційного суду, а згодом і постанову суду апеляційної інстанції від 18 січня 2018 року, якою рішенням місцевого суду залишено без змін, до Верховного Суду. Суд найвищої інстанції рішення Рівненського апеляційного суду залишив без змін.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 28 травня 2019 року, залишеної без змін постановою Верховного Суду від 3 березня 2021 року, апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного підприємства — фірми «Інтерекопласт» на заочне рішення місцевого суду від 20 жовтня 2016 року — закрито, у зв’язку з тим, що оскаржуване рішення не вирішує питання про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки апелянта.
20 червня 2019 року громадянка К., будучи особою, яка не брала участі у справі, подала апеляційну скаргу на заочне рішення місцевого суду.
Оскільки Рівненський апеляційний суд ухвалою від 2 липня 2019 року апеляційну скаргу повернув особі, яка її подала, громадянка К. звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду, який постановою від 3 березня 2021 року оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасував, а справу передав до Рівненського апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою громадянки К. на заочне рішення Рівненського міського суду від 20 жовтня 2016 року.
5 серпня 2021 року колегія суддів Рівненського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу громадянки К.. У ній ішлося про те, що місцевий суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки особи, що не була залучена до участі у справі, а це призвело до втручання у її право власності. Зазначає, до договір на тимчасове утримання собак у зовнішніх модулях, які належать приватному підприємству — фірмі «Інтерекопласт», було укладено між фірмою та нею у листопаді 2016 року. Відповідно до умов договору, вона набула права оренди вольєрів для розміщення у них належних їй собак. З наведених міркувань просила скасувати рішення суду першої інстанції, ухваливши нове — про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, апеляційний суд прийшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Із матеріалів справи відомо, що рішенням Рівненської міської ради від 24 листопада 2014 року розірвано договір оренди від 26 грудня 2006 року, що був укладений між Рівненською міською радою та Відкритим акціонерним товариством «Рівненський радіотехнічний завод».
Земельну ділянку, яка знаходиться на вул. Данила Галицького, 25, у Рівному і була предметом оренди, тобто перебувала у користуванні ВАТ, зараховано до земель запасу, промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна, спірна земельна ділянка належить до комунальної власності, а власником є Рівненська міська рада.
Суд встановив, що в червні 2011 року ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод» і ППФ «Інтерекопласт» було укладено договори купівлі-продажу частини корпусів і насосної станції та відчужено на користь покупця.
Оскільки договори купівлі-продажу не передбачають виділення на користь покупця земельної ділянки з присвоєнням їй окремого кадастрового номера, про що зазначено у ч. 6 ст. 120 Земельного кодексу України та ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України, у редакціях, які діяли на час їх укладення, тому наведеними обставинами спростовуються доводи апеляційної скарги про її належність саме ППФ «Інтерекопласт».
Крім того, ці правочини містять пряму вказівку про факт належності земельної ділянки саме позивачеві і користування нею ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод» на підставі відповідного договору оренди, який був розірваний.
Самовільне, без оформлення права власності або користування, користування відповідачем земельною ділянкою, на якій розташований розплідник собак, порушує інтереси територіальної громади в особі Рівненської міської ради у вигляді обмеження повноважень щодо можливості розпорядження вказаною земельною ділянкою та використання її для суспільних потреб всіх членів громади.
Враховуючи наведене вище, підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не знайшов, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.
_03_03.png)
