Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Ухвалюючи таке рішення, Рівненський апеляційний суд врахував інтереси 5-річного сина позивачки, а також заяву Органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради, який акцентував увагу на доцільності проживання дитини з матір’ю.
Із матеріалів справи відомо, що позивачка та відповідач проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу та є батьками 5-річного сина, що підтверджується чинним свідоцтвом про народження дитини.
Предметом розгляду цієї цивільної справи стало визначення місця проживання неповнолітнього хлопчика.
Після того, як сторони у справі почали жити окремо, відповідач у червні 2019 року, без згоди та відома позивачки, забрав сина з подвір’я будинку і відтоді він живе з ним в орендованій квартирі. Відповідач чинить матері перешкоди у спілкуванні з сином та відмовляє їй у побаченнях з ним.
З огляду на це, жінка торік у березні звернулася до суду з позовом до колишнього співмешканця про визначення місця проживання дитини.
Не погодившись із рішенням місцевого суду, який визначив місце проживання хлопчика з матір’ю, відповідач оскаржив його до Рівненського апеляційного суду. Просив скасувати судове рішення повністю або змінити рішення суду в частині зазначених судом фактів, а також у частині встановлення його батьком малолітньої дитини, матір’ю якої є позивачка, шляхом виключення такого факту з рішення суду.
До початку розгляду апеляційної скарги колегією суддів, до апеляційного суду надійшла заява Органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради з проханням здійснити розгляд справи без їхньої участі, а рішення суду в частині визначення місця проживання дитини з матір’ю залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, апеляційний суд прийшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Позивачка є власницею будинку в Рівному. Там вона мешкає з двома неповнолітніми доньками від першого шлюбу. Разом з ними до червня 2019 року проживав її син.
Позивачка працює та має постійний заробіток. Діти всім забезпечені, у тому числі й належними умовами проживання, що підтверджується актом обстеження.
Більше того, відповідно до висновку Органу опіки та піклування виконкому Рівненської міської ради, комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Ради вважає за доцільне місце проживання 5-річного хлопчика з матір’ю.
Залишаючи оскаржуване рішення без змін, колегія суддів взяла за основу норми Сімейного кодексу України (далі — СК України) та міжнародно-правових актів.
Згідно з ч.1 ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків. Якщо ж батько та мати, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення такого спору, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до принципу ст.6 Декларації про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння, моральної та матеріальної забезпеченості. Малолітню дитину не слід, крім випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір’ю.
Із матеріалів справи також відомо, що рішенням місцевого суду у червні 2020 року, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного суду у вересні того ж року, відмовлено у задоволенні позовних вимог відповідача до позивачки про визначення місця проживання дитини. Відмовляючи відповідачеві у задоволенні зазначеного позову, суд виходив з того, що відсутні обставини, які б свідчили, що визначення місця проживання дитини з батьком буде відповідати найкращим інтересам дитини.
За таких обставин, враховуючи висновок Органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доцільність визначити місце проживання малолітнього хлопчика з матір’ю, оскільки це буде відповідати його якнайкращим інтересам.