Накладення арешту на майно особи, яка не є відповідачем у справі, — помилкове

До такого висновку прийшла колегія суддів Рівненського апеляційного суду та скасувала ухвалу суду першої інстанції, а також відмовила у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.

Із матеріалів справи відомо, що у провадженні одного з місцевих судів Рівненщини перебуває справа за позовом позивачки до комунального підприємства «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання дій державного реєстратора цього комунального закладу протиправними та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку в Рівному.

Торік у листопаді представник позивачки звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт та заборону вчиняти будь-які дії щодо спірної земельної ділянки.

Оскільки суд першої інстанції своєю ухвалою заяву про забезпечення позову задоволив, представник відповідача оскаржив це судове рішення до Рівненського апеляційного суду. В апеляційній скарзі просив оскаржувану ухвалу скасувати, а також відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників судового розгляду, прийшла до висновку про її задоволення.

З матеріалів справи відомо, що спірна земельна ділянка поділена на дві земельні ділянки, кожній присвоєно кадастровий номер, та перебувають вони у власності третьої особи.

При задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, місцевий суд не звернув уваги, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві.

У цьому випадку, спірні земельні ділянки належать третій особі. Тому накладення арешту на майно особи, яка не є відповідачем у справі, є помилковим.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 24 лютого 2021 року, справа № 755/5333/20.

Крім того, заявлений позов є немайновим, а задоволення позовних вимог не матиме наслідку набуття чи відновлення права позивача на земельну спірну ділянку.

Тому колегія суддів Рівненського апеляційного суду ухвалу місцевого суду скасувала, а також відмовила у задоволенні заяви представникові позивача про забезпечення позову.