Суд, визнаючи особу недієздатною, встановлює над нею опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна

Така норма передбачена положенням ч. 1 ст. 300 Цивільного процесуального кодексу України.

Рівненський апеляційний суд у відкритому судовому засіданні переглянув апеляційну скаргу органу опіки та піклування Виконавчого комітету Рівненської міської ради на ухвалу місцевого суду від 11 листопада 2021 року, якою задоволено заяву однієї з сільських рад Рівненської області в інтересах Р. (початкова літера прізвища змінена. — Авт.) про звільнення батька Р. від повноважень опікуна недієздатної доньки (у зв’язку зі смертю чоловіка) та призначення опікуном жінки заклад охорони здоров’я.

Апелянт просив скасувати судове рішення та відмовити у задоволенні заяви про призначення опікуна.

Колегія суддів прийшла до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Суд встановив, що рішенням суду першої інстанції у жовтні 2020 року Р. визнано недієздатною та встановлено над нею опіку й призначено її опікуном батька.

Оскільки чоловік через кілька тижнів помер, Р. залишилась без опікуна.

Недієздатна жінка із березня 2021 року проживає, зареєстрована та перебуває на повному державному утриманні в одному з рівненських психоневрологічних закладів.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування сільської ради, який затверджений рішенням виконавчого комітету органу місцевого самоврядування, визнано доцільним встановлення опіки та призначення опікуном недієздатної Р., яка має довічну групу інвалідності та потребує нагляду психіатра, директора лікувального закладу.

Статтею 66 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі не встановлення опіки чи піклування або не призначення опікуна чи піклувальника над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров’я або закладі соціального захисту населення, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад.

Апеляційний суд у ході підготовки до розгляду справи, а також під час самого розгляду з’ясував, що місцевий суд, установивши дійсні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору та дійшов обґрунтованого висновку про призначення опікуном Р. медичний заклад в особі його директора.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу ще й тому, що правовідносини між недієздатною Р. та Рівненською міською радою припинилися з моменту передачі її на повне соціальне утримання до закладу охорони здоров’я, розташованого на території сільської ради.

У зв’язку з цим функціями соціального захисту Р. наділений саме орган опіки та піклування органу місцевого самоврядування.

Оскільки права та інтереси органу опіки та піклування Виконавчого комітету Рівненської міської ради не порушені, а сільська рада та медичний заклад діяли виключно в інтересах обмеженої в дієздатності Р., колегія суддів залишила рішення місцевого суду без змін.