Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду вважає, що родинний зв'язок між батьком і донькою можливо відновити, а неприязні відносини між колишнім подружжям негативно впливають на гармонійний розвиток їх 8-річної дитини.
Рівненський апеляційний суд переглянув апеляційну скаргу позивачки на рішення місцевого суду, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог про позбавлення відповідача батьківських прав стосовно їх малолітньої доньки. Апелянтка навела низку обставин, які, на її думку, не врахував суд першої інстанції: висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, нерегулярність сплати аліментів тощо.
Суд встановив, що в сторін у шлюбі народилась донька, яка після розлучення проживає з матір’ю.
У грудні 2019 року відповідач звертався до служби у справах дітей із заявою про визначення йому порядку спілкування із донькою. Комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Рівненської міської ради прийняла рішення перенести розгляд заяви та рекомендувала батькам звернутися до фахівців за психологічною консультацією для встановлення контакту з дитиною.
У 2020 році місцевий суд стягнув на користь позивачки аліменти на утримання доньки щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Наразі у провадженні суду першої інстанції перебуває позовна заява відповідача до колишньої дружини про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною.
Всі ці обставини свідчать про наявність між батьками спору щодо участі відповідача у житті та вихованні їх доньки. Тому колегія суддів погодилась із висновком місцевого суду, що в даному випадку неможливим є застосування до відповідача крайнього заходу впливу на особу, яка не виконує свої батьківські обов’язки, яким є позбавлення батьківських прав.
Сторона позивача не обґрунтувала і не надала суду доказів, у чому саме полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення її батька батьківських прав стосовно неї.
Наявність заборгованості за аліментами, невідвідування відповідачем навчального та медичного закладу дитини не є підставою для позбавлення особи батьківських прав. До такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 16 січня 2019 року у справі № 465/3694/14-ц та від 17 червня 2021 року в справі № 466/9380/17.
Висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав не є обов’язковим для суду (частини 5,6 ст. 19 Сімейного кодексу України): він є доказом у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 6 травня 2020 року в справі № 753/2025/19.
Апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції щодо відступлення від висновку органу опіки та піклування, оскільки у ньому відсутні дані про умисне ухилення відповідача від виконання батьківських обов’язків щодо доньки. Відсутні в ньому й обставини про намагання вказаного органу, як відповідального за захист прав дітей, об’єктивно визначити ставлення батька до дитини та яким чином позбавлення відповідача батьківських прав захистить інтереси малолітньої.
Колегія суддів відхилила апеляційну скаргу позивачки, а рішення місцевого суду залишила без змін, оскільки вважає, що родинний зв'язок між батьком і донькою можливо відновити, а тому немає необхідності застосування до відповідача такого крайнього заходу впливу як позбавлення його батьківських прав.
Апеляційний суд наголошує сторонам, які не з’явилися у судове засідання, хоча були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, що незважаючи на неприязні відносини між собою, вони зобов’язані прикласти всіх зусиль для виключення будь-якого негативного впливу на гармонійний розвиток їх дитини.