Суд захистив право потерпілих від Чорнобильської катастрофи на отримання майнової шкоди

Рівненський апеляційний суд скасував рішення місцевого суду, яким позивачеві, у тому числі в інтересах його неповнолітнього сина, відмовлено у відшкодуванні матеріальної шкоди, у вигляді недоотриманої щомісячної грошової допомоги, завданої законом, що визнаний неконституційним.

Суд встановив, що позивач, який нині є пенсіонером й отримує пенсію по тертій групі інвалідності, із 1987 року проживає в зоні добровільного відселення (в одному сіл на Сарненщині). Населений пункт відноситься до ІІІ зони радіоактивного забруднення місцевості внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. І позивач, і його неповнолітній син володіють статусом потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи та мають право на пільги й компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 

У листопаді 2020 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення району з заявою про нарахування та виплату йому та його сину щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірах, встановлених ст. 37 згаданого вище Закону.

Управління повідомило позивача, що у зв’язку з виключенням цієї статті Закону, відсутні підстави для нарахування і виплати позивачеві та його синові вказаної щомісячної грошової допомоги.

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання таким, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», зокрема, й про виключення статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішенням Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 такі зміни визнано неконституційними.

Не погодившись із бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідним позовом, в якому просив провести відповідні нарахування, починаючи з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду позов позивача, у тому числі в інтересах його сина, до Управління соціального захисту населення райдержадміністрації задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління та зобов’язано держустанову нарахувати та виплатити позивачеві та його синові, починаючи з червня 2020 року, щомісячну грошову допомогу, встановлену ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2020 року.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду у липні 2021 року позовні вимоги позивача, у тому числі в інтересах його сина в частині періоду нарахування виплат залишено без розгляду, оскільки позивач звернувся до суду з такими вимогами поза межами шестимісячного строку звернення до суду, що встановлений ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Торік у жовтні позивач звернувся до місцевого суду із позовом, в якому просив стягнути з Управління соціального захисту населення РДА на його користь і на користь неповнолітнього сина матеріальну шкоду, що була завдана через ненарахування та невиплату щомісячної грошової допомоги для осіб, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи.

Оскільки суд першої інстанції відмовив позивачеві, він оскаржив рішення до Рівненського апеляційного суду, просив його скасувати та ухвалити нове — про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про її часткове задоволення.

Скасовуючи рішення місцевого суду, колегія суддів взяла до уваги ту обставину, що внаслідок «неналежного урядування» — неналежної нормотворчої діяльності, незважаючи на рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018, стороні позивача не було відновлено нарахування грошової допомоги, чим було завдано матеріальної шкоди. Компенсація цих коштів повинна бути здійснена у порядку ст.152 Конституції України, ст.ст. 22, 1175 Цивільного кодексу України за рахунок Державного бюджету України.

Рівненський апеляційний суд постановив стягнути з Державного бюджету України на користь позивача, у тому числі в інтересах неповнолітнього сина, шляхом безспірного списання з відповідного рахунка Державної казначейської служби України заявлену в позові суму майнової шкоди, у вигляді недоотриманої щомісячної грошової допомоги, завданої законом, що визнаний неконституційним.

Приймаючи таке рішення, колегія суддів взяла до уваги постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року № 917/1739, у якій наголошується, що саме на суд покладено обов’язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору.