Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Тому позивачка звернулася до місцевого суду з позовом до сільської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на будівлю, придбану на відкритих торгах. Оскільки суд першої інстанції їй відмовив у задоволенні позову, позивачка оскаржила судове рішення до Рівненського апеляційного суду.
Не знайшов підстав для задоволення апеляційної скарги позивачки й скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог і суд апеляційної інстанції.
Суд встановив, що у 2012 році позивачка взяла участь у відкритих прилюдних торгах (аукціоні) із реалізації нерухомого майна сільського господарського виробничого кооперативу, які проводились товарною біржею.
Жінка стала переможцем торгів на придбання будівлі прохідної, що знаходиться в одному з сіл Рівненської області.
Того ж дня між арбітражним керуючим (ліквідатором) та покупцем було укладено договір купівлі-продажу, сторони також підписали акт прийому-передачі майна, а позивачка сплатила необхідну суму за придбане майно.
Після відмови у 2018 році державним реєстратором прав на нерухоме майно у державній реєстрації прав та їх обтяжень через відсутність нотаріального посвідчення правочину, укладеного за наслідками аукціону, жінка звернулася до суду з позовом до сільської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на будівлю, придбану на відкритих торгах. Суд залишив її позовні вимоги без задоволення.
Залишаючи рішення місцевого суду без змін, апеляційний суд, як і суд першої інстанції, врахував, що чинним законодавством передбачена окрема процедура придбання у власність майна з торгів (Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, Порядок реалізації арештованого майна), за якою договір купівлі-продажу не укладається, а право власності на придбане з торгів майно посвідчується свідоцтвом про придбання майна з прилюдних торгів, котре видає переможцю нотаріус, і яке є підтвердженням факту про належність переможцю на праві власності майна, яке придбане з прилюдних торгів (аукціону), і така процедура не була виконана сторонами.
Разом з тим, Верховний Суд України у Постанові Пленуму № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз’яснив, що положення ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України не застосовуються щодо правочинів, які підлягають їх нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.ст. 210 та 640 цього ж Кодексу пов’язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов’язків для сторін.