Під час конференції учасники обговорили особливості підходів, орієнтованих на потерпілого, в судових процесах, пов’язаних із воєнними злочинами

Проєкт Європейського Союзу «Право-Justice» ініціював проведення міжнародної онлайн-конференції «Особливості підходів, орієнтованих на потерпілого, в судових процесах, пов’язаних із воєнними злочинами». До обговорень долучились заступник керівника апарату Рівненського апеляційного суду Ірина Бойчук і помічники судді Алла Крейтер та Ірина Шулюк.

Національна школа суддів України повідомляє, що вітальною промовою конференцію відкрили голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко, Голова Державної судової адміністрації України Олексій Сальніков, начальниця відділу Національної школи суддів України Тетяна Фулей, начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора Юрій Бєлоусов та головна міжнародна експертка Проєкту ЄС «Право-Justice» з питань судової реформи Анна Адамська-Галлант.

У виступі Тетяна Фулей наголосила, що в кримінальних провадженнях щодо воєнних та інших видів міжнародних злочинів саме жертва є однією з центральних категорій, а захист жертв є також ключовим завданням сучасного міжнародного гуманітарного права. Звернула увагу, що у мирний час підхід, орієнтований на жертву (victim oriented approach) розвивався у контексті насамперед злочинів, які мають чітко виражене гендерне забарвлення – торгівля людьми, домашнє насильство, сексуальне насильство. Нещодавно Україна ратифікувала Стамбульську конвенцію, і хоч окремі її норми імплементовані в національне законодавство, однак над впровадженням низки зобов’язань, зокрема зазначених у статті 18 Конвенції – що усі заходи мають ґрунтуватися на гендерному розумінні насильства стосовно жінок і домашнього насильства, бути спрямованими над уникненням повторної віктимізації та подібних – ще треба докладати чималих зусиль. Тетяна Фулей висловила сподівання, що із внесенням змін та доповнень до законодавства задля ефективного впровадження всіх передбачених у Стамбульській конвенції механізмів відбудеться також і ширше впровадження фемінітивів у законодавство (оскільки досі усталеним терміном КПК є «потерпілий»). 

У ході дискусії міжнародні експерти, Марина Лостал, доцентка Університету Ессекса, заступниця директора Клінічного центру з прав людини; Метью Галлетт, доцент Університету Ессекса; експерт з розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людства та геноциду в Міжнародному кримінальному суді та Міжнародному трибуналі для колишньої Югославії; Корнеліс Верхаерен, заступник начальника відділу безпеки свідків EULEX в Косово, заступник директора з розслідувань Міжнародного кримінального трибуналу по Руанді; Даріуш Селіцький, доцент Вроцлавського університету (Польща), колишній міжнародний суддя Верховного Суду Косово проаналізували особливості підходів, орієнтованих на потерпілого, як в судових процесах, так і під час проведення інтерв’ю, розглянули правовий статус жертв під час судових процесів, пов’язаних з воєнними злочинами, а також питання застосування принципу «не нашкодь».

Також спікерами у цьому міжнародному заході виступили Михайло Шепітько, професор кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого; секретар Української національної групи Міжнародної асоціації кримінального права, а також Євгенія Бондаренко, доцентка Київського національного економічного університету, координатора волонтерської служби в українських судах.  

У заключній частині конференції учасники мали можливість обмінятися думками щодо подальших спільних дій в пошуку шляхів покращення доступу до правосуддя для осіб, потерпілих від воєнних та інших злочинів проти міжнародного права під час російсько-української війни.