flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

У спорі між колишнім подружжям щодо визначення місця проживання малолітніх дітей суд став на бік батька

01 листопада 2022, 14:57

При прийнятті такого рішення Рівненський апеляційний суд врахував думку дітей, а також інші важливі для прийняття справедливого й об’єктивного рішення обставини справи.  

Суд апеляційної інстанції переглянув рішення місцевого суду, оскаржене позивачкою у справі, яка, вважаючи позицію суду незаконною та необґрунтованою, просила скасувати судове рішення  та ухвалити нове, яким визначити місце проживання трьох малолітніх дітей разом  з нею.

Відповідач також звернувся до суду першої інстанції із зустрічним позовом про визначення місця проживання трьох малолітніх дітей з ним.

Оскільки суд задовольнив позовні вимоги саме зустрічного позову, а не первісного, жінка й звернулася до апеляційного суду.

Суд встановив, що за час шлюбу в родині народилося семеро дітей, троє з яких — неповнолітні і на момент розгляду судом первісного і зустрічного позовів проживали з батьком в одній із громад Рівненської області.

У 2021 році подружжя розлучилося. Добровільної спільної згоди щодо визначення місця проживання дітей з матір’ю сторони не досягли, тому між ними виник спір щодо проживання малолітніх дітей.

Залишаючи рішення місцевого суду про визначення місця проживання дітей саме з батьком  без змін, апеляційний суд погодився з висновком про те, що чоловік створив належні умови для проживання, виховання та забезпечення дітей, а тому, виходячи, в першу чергу, з інтересів дітей, врахував їх думку і прихильність до батька.

Відхиляючи апеляційну скаргу матері, Рівненський апеляційний суд взяв до уваги й інші важливі обставини у справі. Серед них — відсутність у жінки житла та постійного місця проживання  у зв’язку з характером роботи, оскільки власником будинку, де проживають діти, є колишній чоловік. На час розгляду цієї справи існував спір щодо визнання спірного помешкання об’єктом спільної власності.

Доводи жінки про те, що вона забере дітей і повернеться до матері на Богодухівщину Харківської області, яку постійно обстрілюють російські окупанти, не заслуговують на увагу, оскільки в двокімнатній забудові з бабусею проживає ще один онук, тому забезпечити належні умови для виховання та утримання ще трьох дітей неможливо.

Крім того, належних доказів, які б переконливо свідчили, що багатодітна мати здійснює матеріальне забезпечення дітей, у матеріалах справи немає.

Допитані у суді свідки підтвердили, що чоловік протягом останніх трьох років не вживає спиртні напої та є добрим господарем і дбайливим батьком.

Тому встановлені судом обставини свідчать, що чоловік піклується про дітей, які забезпечені належним житловим приміщенням, де створені умови для належного їх виховання та розвитку. Про це свідчить і висновок органу опіки і піклування виконкому селищної ради. Натомість у ньому зазначено, що мати тривалий час з дітьми не проживає, участі у їх вихованні майже не бере.

У судових засіданнях жінка не довела, що вона в змозі забезпечити дітям кращі умови, ніж її колишній чоловік.

Виходячи з якнайкращого забезпечення інтересів малолітніх дітей та враховуючи тривалість їх проживання з батьком, їх прихильність до нього, тісний зв'язок зі старшими братами і сестрами, забезпечення сталості їх соціальних зв’язків з батьком та соціумі в цілому, добросовісне виконання батьком своїх обов’язків, створення для дітей необхідних умов для проживання, розвитку та навчання, а також відсутність обставин, які можуть негативно впливати на виховання дітей та їх розвиток, Рівненський апеляційний суд погодився з обґрунтованістю висновку суду попередньої інстанції про задоволення зустрічного позову та визначення місця проживання дітей з батьком.

Незважаючи на таке рішення суду, мама зобов’язана виховувати дітей, піклуватися про їх здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дітей, готувати їх до самостійного життя та праці, оскільки згідно з чинним законодавством на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за своїх дітей.