Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Водійка іномарки стала винуватицею дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої механічних пошкоджень зазнали три транспортні засоби. Цивільно-правова відповідальність перед третіми особами винуватиці аварії на момент настання ДТП не була забезпечена страховим полісом.
Дорожньо-транспортна пригода сталася у Рівному в листопаді 2020 року. Відповідачка, керуючи іномаркою, під час об’їзду перешкоди здійснила виїзд на смугу зустрічного руху, не дотрималася безпечного бічного інтервалу, внаслідок чого зіткнулася з іномаркою, що рухалася в зустрічному напрямку. За інерцією водій зачепив ще один автомобіль іноземного виробництва. Три транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
Місцевий суд притягнув винуватицю аварії до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відомо, що цивільно-правова відповідальність перед третіми особами водійки автомобіля на момент настання дорожньо-транспортної пригоди не була забезпечена страховим полісом.
У зв’язку з відсутністю договору обов’язкового страхування у винуватиці ДТП, водійка пошкодженої іномарки звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі — МТСБУ) з повідомленням про аварію та заявою про виплату страхового відшкодування.
Після проведення спеціального огляду автомобіля потерпілої, оцінки та встановлення вартості матеріального збитку, складання відповідного протоколу, МТСБУ провів регламенту виплату заявниці з фонду захисту потерпілих.
Оскільки винуватиця ДТП не виконала претензію МТСБУ про відшкодування шкоди в порядку регресу, організація звернулася до суду з позовом до відповідачки. Місцевий суд позовні вимоги МТСБУ задоволив та стягнув з водійки в порядку регресу на його користь понесені витрати.
Відповідачка не погодилась з таким рішенням суду й оскаржила його до Рівненського апеляційного суду, наполягаючи на скасуванні та ухваленні нового судового рішення — про відмову в задоволенні позову. Підставою для цього, на думку відповідачки, є кілька обставин: самостійне врегулювання з потерпілою відшкодування матеріальної шкоди за завдані збитки, а також відмова в проведенні судової транспортно-товарознавчої експертизи, що дозволило б встановити реальну суму завданих аварією збитків.
Рівненький апеляційний суд відхилив апеляційну скаргу відповідачки.
Залишаючи рішення місцевого суду без змін, апеляційний суд погодився з висновком про те, що дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено автомобіль потерпілої, сталася з вини відповідачки, яка не застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, тому остання зобов’язана відшкодувати позивачеві в порядку регресу витрати, які ним понесені у зв’язку з регламентними виплатами потерпілій.
Такий висновок ґрунтується на нормах законодавства та відповідає обставинам справи.
Частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, шкода, завдана одній особі з вини іншої — відшкодовується винною особою.
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров’ю, майну третьої особи.
Згідно з підпунктом 38.2.1 пункту 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, що спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Суд апеляційної інстанції відхилив доводи апеляційної скарги відповідачки про те, що вона здійснила самостійні заходи для відшкодування шкоди потерпілій, оскільки це не підтверджується жодними доказами. Обґрунтованою є й відмова в задоволенні клопотання про призначення у справі судової транспортно-товарознавчої експертизи, оскільки звіт про оцінку пошкодженого автомобіля та розрахунок вартості колісного транспортного засобу не мають розбіжностей і не суперечать один одному.
_03_03.png)
