Апеляційний суд скасував постанову місцевого суду про притягнення мешканця Рівненського району до адміністративної відповідальності

Попри те, що чоловік виховує доньку — інваліда з дитинства 1-ї групи, суд першої інстанції необґрунтовано визнав К., стосовно якого державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, винним у керуванні автомобілем, та застосував до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 місяці.

Суду відомо, що на утриманні К. перебуває неповнолітня донька, яка є інвалідом з дитинства 1-ї групи.

Постановою головного державного виконавця у грудні 2019 року встановлено тимчасове обмеження відносно К. у праві керування ним транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно з виконавчим листом.

Ця постанова є чинною і К. її не оскаржив.

Наприкінці 2022 року на чоловіка, відносно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, правоохоронці склали адміністративний протокол за ч.3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення: К. керував автомобілем.

Місцевий суд визнав чоловіка винним у вчиненні адміністративного правопорушення та позбавив у праві керувати транспортними засобами впродовж трьох місяців.

Не погодившись із позицією суду першої інстанції, мешканець Рівненського району оскаржив судове рішення до Рівненського апеляційного суду. Апелянт не заперечував своєї вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення та просив скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити.

Апеляційний суд, задовольняючи апеляційну скаргу та скасовуючи постанову суду першої інстанції, взяв до уваги ту обставину, що на утриманні апелянта перебуває неповнолітня донька — інвалід з дитинства 1-ї групи, тому до К. не може застосовуватись тимчасове обмеження, як до боржника, у праві керувати транспортними засобами.

Така норма передбачена ч. 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження». У ній йдеться про те, що тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосоване у разі, зокрема, використання боржником транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю І, ІІ  групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю.