Рівненський апеляційний суд відмовив боржникові у задоволенні скарги на дії державного виконавця

Оскільки вважає їх правомірними, а результати оцінки майна боржника — законними.

Апеляційний суд переглянув апеляційну скаргу представника одного з районних відділів державної виконавчої служби на ухвалу місцевого суду, якою задоволено скаргу боржника на дії державного виконавця щодо визначення вартості майна, які суд визнав неправомірними.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що порушено вимоги закону в частині оцінки майна, яка була зроблена дистанційно (без огляду майна), і це призвело до порушення прав боржника, які підлягають поновленню в судовому порядку шляхом зобов’язання державного виконавця усунути таке порушення та провести повторну оцінку майна боржника.

Колегія суддів не погодилась із такою позицією місцевого суду, тому оскаржуване рішення скасувала з наступних підстав.

Суду відомо, що на виконанні районного відділу державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження про солідарне стягнення із заявника на користь одного з банків значної заборгованості за кредитним договором в доларах США та гривнях.

Здійснюючи виконавчі дії, державний виконавець ухвалила постанову про призначення суб’єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні.

Оцінювач об’єкта господарювання здійснив експертну грошову оцінку двох земельних ділянок, які належать боржникові, вказавши вартість об’єктів нерухомості у висновку.

Повідомлення про результати оцінки майна державний виконавець на наступний день скерувала і скаржникові, і стягувачу.

Не оспорюючи результатів оцінки земельних ділянок та не звертаючись із вимогою про проведення рецензії звіту, що свідчить про згоду боржника з висновком експерта об’єкта господарювання, він звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, яка здійснила оцінку його майна без фактичного огляду.

Задовольняючи апеляційну скаргу представника державної виконавчої служби, апеляційний суд взяв до уваги п. 51 Національного стандарту «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», який містить посилання щодо ознайомлення з об’єктом оцінки, водночас не встановлює обов’язку щодо його огляду.

Суд апеляційної інстанції взяв до уваги й ту обставину, що правомірність виконання оцінки майна оцінювачем не відноситься до дій державного виконавця у проведенні виконавчих дій, тому твердження апелянта про неправомірність дій працівниці відділу державної виконавчої служби є безпідставними.

Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності — суб’єкта господарювання.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати ухвалення постанови про арешт такого майна та є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання оцінювачем.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. Якщо сторони не згодні з результатами оцінки, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Оскарження в судовому порядку результатів вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію судом.

З огляду на зазначені вище норми чинного законодавства, Рівненський апеляційний суд вважає, що дії державного виконавця є правомірними, а ухвала суду попередньої інстанції через неповне з’ясування обставини справи постановлена з порушенням норм процесуального права.

.