Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Оскільки відповідачка — має статус біженки і з неповнолітньою донькою проживає в Республіці Польща, а її батьки до повномасштабного вторгнення рф в Україну отримували пристойну пенсію як громадяни росії, яку заробили, працюючи до виходу на пенсію в місті м.Нижнєвартовськ Ханти-Мансійського округу Тюменської області та мали можливість заощадити собі на безбідну старість.
Рівненський апеляційний суд переглянув апеляційну скаргу, подану представницею відповідачки на рішення місцевого суду, яким повністю задоволено позов її батьків-пенсіонерів про стягнення аліментів на їх утримання в розмірі одного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (із 1 січня 2023 розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, складає 2 093 гривні, — авт.), на кожного й аж до відновлення міжбанківських розрахунків між країною-агресором та Україною. Просила змінити судове рішення, зменшивши розмір стягнутих аліментів на користь батьків довірительки до 1 000 гривень на кожного на період дії воєнного стану.
Апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу представниці відповідачки, вважаючи рішення місцевого суду в частині стягнення аліментів та визначення їх розміру постановленим без врахування матеріального стану відповідачки.
Суду відомо, що позивачі до виходу на пенсію працювали в Тюменській області та до повномасштабного нападу росії на Україну 24 лютого 2022 року отримували пенсію за законодавством рф як її громадяни в розмірі близько 12 000 гривень на кожного.
Після введення в Україні воєнного стану, Національний банк України постановою правління у цей же день зупинив здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів держави, що здійснила збройну агресію проти України.
Іншими словами — росіяни, що мешкали на території України, перестали отримувати пенсії та інші соціальні виплати від росії.
Змінюючи рішення суду попередньої інстанції в частині стягнення аліментів на користь позивачів у розмірі одного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, апеляційний суд взяв до уваги ту обставину, що відповідачка з неповнолітньою донькою проживає в Польщі й отримує соціальну допомогу як біженка. Даних про матеріальний стан доньки позивачів у суду немає, тому враховуючи матеріальне становище платника аліментів, суд апеляційної інстанції зменшив їх розмір до 1 000 гривень на кожного з батьків щомісячно, до закінчення воєнного стану в Україні.
Приймаючи таке рішення, апеляційний суд взяв до уваги положення ст. 202 Сімейного кодексу України. У ній визначено, що повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Також суд взяв до уваги вимоги ст. 205 цього Кодексу, яка вказує на врахування матеріального стану як платника аліментів, так і інших сторін спору.
Зауважимо, що аби отримувати значно більші доходи, відповідачі — громадяни рф — мають право й можливість оформити візи й виїхати на росію, економіку якої вони багато років зміцнювали та заробили пенсії, які щомісячно сумарно складають 24 000 гривень, замість 2 000 гривень, що суд стягнув з доньки, яка з їх онукою змушена рятуватися від російських ракет і свавілля окупантів за кордоном.