Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Що є незаконним та суперечить вимогам ч. 2 ст. 149 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України).
Рівненський апеляційний суд переглянув апеляційну скаргу однієї з сільських рад Рівненщини, подану на рішення місцевого суду, яким частково задоволено позов директорки інклюзивно-ресурсного центру та визнано незаконним і скасовано розпорядження сільського голови про звільнення її з посади директора, поновлено на цій посаді, а також стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Апелянт наполягав на скасуванні оскаржуваного рішення та постановленні нового — про відмову позивачці у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційний суд відхилив апеляційну скаргу, а рішення суду попередньої інстанції залишив без змін, як законне та обґрунтоване.
Суд встановив, що сторони у справі перебувають у трудових правовідносинах.
Згідно з наказом, позивачка у 2021 році була прийнята на посаду директора інклюзивного центру за контрактом.
Вже через пів року голова сільської ради іншим наказом звільнив директорку з посади.
Після цього між сторонами й виникли спірні відносини з приводу законності звільнення із займаної посади та дотримання її прав працівника при укладенні та розірванні трудового договору у формі контракту.
Звільненню з посади передувала перевірка комісією з числа представників органу самоврядування, проведена в інклюзивному закладі, у ході якої були виявлення численні порушення: систематична відсутність позивачки на робочому місці, відсутність у комунальній установі номенклатури справ, несвоєчасне оформлення та підписання наказів й інші. За її результатами керівниці було оголошено догану, оскільки замість створення належних умов для продуктивної праці фахівців установи, підвищення їх фахового і кваліфікаційного рівнів, впровадження сучасної методики проведення психолого-педагогічної оцінки, новітніх технологій надання психолого-педагогічної допомоги дітям, поліпшення матеріально-технічної бази освітнього закладу, позивачка систематично порушувала трудову дисципліну.
Встановлені обставини справи підтверджені належними, достовірними і достатніми доказами і підтверджують факт систематичного невиконання директоркою комунального закладу своїх посадових обов’язків.
Однак це не дає права голові сільської ради повторно застосовувати до позивачки після оголошення догани дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за ті ж самі порушення, оскільки це суперечить вимогам ч. 2 ст. 149 КЗпП України та принципу заборони подвійного застосування заходів дисциплінарного стягнення.
Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.
Тому, залишаючи рішення місцевого суду без змін, Рівненський апеляційний суд не погодився з тим, що голова сільської ради для звільнення директорки з посади порушив принцип заборони подвійного застосування заходів дисциплінарного стягнення.
І найголовніше — суду першої інстанції, а згодом — і апеляційному суду, вдалося відновити порушене право позивачки шляхом поновлення її на займаній посаді, а також виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.