Замість врегулювання земельних відносин добросусідства, позивачка вирішила позиватися до опонента в суді

У позові мешканка Рівненського району просила визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію на спірну земельну ділянку відповідача та позбавити його права власності на неї, помилково вважаючи, що це призведе до поновлення її земельних прав.

У березні 2023 року суд першої інстанції відмовив позивачці у задоволенні позову до відповідача про визнання права власності на земельну ділянку, визнання протиправною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, припинення права власності на земельну ділянку.

Рішення місцевий суд мотивував тим, що позовні вимоги не підлягають до задоволення через незалучення до участі у справі належного співвідповідача — органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який наділений повноваженнями внесення запису до Державного земельного кадастру.

Не погодившись із такою позицією суду, позивачка оскаржила його до Рівненського апеляційного суду, наполягаючи на скасуванні оскаржуваного рішення та ухваленні нового — про задоволення її позову.

Апеляційний суд, вивчивши матеріали справи, з’ясувавши обставини спору, що виник між  сторонами, апеляційну скаргу задовольнив частково, виходячи з наступного.

Суду відомо, що спірну земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в одному з сіл Рівненського району позивачка на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки придбала у 2006 році, а відповідач свою — у 2017 році.

Право власності на земельні ділянки підтверджуються витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Міститься в матеріалах справи й Акт прийомки-передачі межових знаків, складений між сертифікованим інженером-землевпорядником та відповідачем.

Спір між сусідами виник тоді, коли відповідач почав встановлювати бетонні стовпчики на паркан. Позивачка у справі, вважаючи, що відповідач вийшов за межі власної земельної ділянки і розпочав будівельні роботи вже на землі, яка перебуває у її власності, звернулася з позовом до суду, наполягаючи позбавити сусіда права власності на його земельну ділянку.

Однак експертиза не встановила накладення меж земельної ділянки відповідача на земельну ділянку позивачки.

Більше того, у матеріалах справи є висновок експерта про фактичне розташування земельної ділянки позивачки, яка накладається на земельну ділянку сусідки з іншого боку.

Зрештою, позивачка у справі не довела порушення відповідачем її земельних прав, а також те, яким чином позбавлення відповідача права власності на належному йому на праві власності земельну ділянку призведе до поновлення її земельних прав, зважаючи на встановленні судом обставини накладання земельної ділянки суміжної земельної ділянки з іншого боку.

Рівненський апеляційний суд апеляційну скаргу позивачки задоволив частково. Постановив викласти мотивувальну частину рішення місцевого суду в редакції постанови Рівненського апеляційного суду.

У решті рішення суду залишено без змін.

На думку суду, власникам суміжним ділянок необхідно якнайшвидше врегулювати земельні відносини добросусідства, що дозволить заподіювати сусідам і землекористувачам найменшу кількість незручностей.