Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Цим постулатом керувався місцевий суд, частково задовольняючи позовні вимоги позивача про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні, визначення способу участі у вихованні дітей та спілкування з ними. Рівненський апеляційний суд змінив оскаржуване рішення суду попередньої інстанції в частині зобов’язання. З яких підстав — читайте в матеріалі.
Суду відомо, що позивач з відповідачкою до січня 2022 року перебували у шлюбі, під час якого народилося двоє дітей.
Суд визначив місце проживання дітей з матір’ю, а також стягнув з позивача аліменти.
Через перешкоджання колишньої дружини спілкуватися та зустрічатися з дітьми, позивач звернувся до Служби у справах дітей виконкому Рівненської міської ради, за результатами якого були видані розпорядження, згідно з яким визначався спосіб його участі у вихованні та спілкуванні з дітьми, яких колишня дружина заявника не виконувала.
Щоправда, пізніше розпорядженням секретаря міської ради дію останнього розпорядження було зупинено у зв’язку із поданням матір’ю заяви про вчинення насильна в сім’ї.
Оскільки насильницькі дії з боку позивача до колишньої дружини та дітей не підтвердились, дію розпорядження мера було відновлено.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідачка зверталася до правоохоронних органів із заявами з приводу вчинення позивачем домашнього насильства, одна такі факти не підтвердилися, а справи закриті за відсутністю складу кримінального та адміністративного правопорушень.
Це стало приводом для позивача звернутися до суду з позовом до колишньої дружини про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх виховання, визначенні способу участі у вихованні дітей та спілкуванні з ними.
Ці позовні вимоги суд першої інстанції задоволив частково, визначивши позивачеві спосіб у спілкуванні та вихованні дітей, відстрочивши порядок виконання на час воєнного стану в Україні та перебування дітей за кордоном.
Місцевий суд зобов’язав матір організувати щоденне 30-хвилинне спілкування дітей з батьком в режимі відеоконференцзв’язку через мобільні телефони.
Представниця відповідачки оскаржила рішення місцевого суду в апеляційному порядку, наполягаючи на його скасуванні та постановленні нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Рівненський апеляційний суд апеляційну скаргу задоволив частково, змінивши рішення суду попередньої інстанції в частині зобов’язання відповідачки організовувати у період воєнного станув Україні і перебування дітей за кордоном щоденне 30-хвилинне спілкування в режимі відеозв’язку на спілкування у таких же спосіб щовівторка та щочетверга.
Ухвалюючи таке рішення, колегія суддів взяла до уваги ту обставину, що за час спільного проживання позивач мав добрі стосунки з дітьми і це підтверджується наявними у справі фото- та відеоматеріалами, а також показами свідків, які були допитані місцевим судом.
Відповідно до вимог статті 141 Сімейного кодексу України (далі — СК України), мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 157 СК України, той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
У постанові Верховного Суду від 9 червня 2022 року у справі № 569/18837/19 (провадження № 61-1728св22) вказано, що визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших її інтересів. Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
Також зазначимо, що ні міжнародні, ні національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання, спілкування та виховання з дітьми.
Системний аналіз норм матеріального права у цій категорії справ дає підстави вважати, що неприязні стосунки, які склалися між колишнім подружжям, не дають право матері заборонити батькові спілкуватися з дітьми, тому Рівненський апеляційний суд зобов’язав відповідачку на час воєнного стану двічі на тиждень організовувати 30-хвилинне відеоспілкування позивача з сином та донькою.