ВП ВС визначила, чи може електронне листування бути доказом у справі

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до ст. 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами.

При цьому слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами в месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності й допустимості таких доказів, а також обсягу обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням.

У цій справі ТОВ звернулося до суду про стягнення з іншого ТОВ передоплати за договором поставки. На виконання цього договору позивач здійснив попередню оплату товару (будівельного профілю), однак відповідач, як зазначив позивач, не здійснив поставку товару та відмовився добровільно повернути отримані кошти.

Заперечуючи проти позову, відповідач стверджував, що він здійснив поставку в повному обсязі всього оплаченого позивачем товару, а позивач прийняв цей товар. На підтвердження своєї позиції відповідач надав суду, зокрема, роздруківку листування з директором позивача в мобільному додатку «WhatsApp».

Задовольняючи позов, апеляційний суд зазначив, що відповідач не надав доказів, які б підтверджували належну поставку товару, а роздруківки листування з додатку «WhatsApp» не можуть бути використані в цій справі як доказ належного виконання відповідачем своїх зобов’язань з поставки сплаченого позивачем товару.

Водночас Велика Палата ВС зазначила, що Верховний Суд послідовно додержується правової позиції про те, що роздруківки електронного листування не є ані письмовими доказами, ані електронними документами (копіями електронних документів) в розумінні ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Якщо з урахуванням конкретних обставин справи суд дійде висновку про те, що відповідне електронне листування дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад, щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо, суд може прийняти таке листування як доказ і в такому разі надати йому оцінку сукупно з іншими доказами у справі.

У цій справі відповідач надав суду роздруківки електронного листування між директором позивача та свідком, який розвантажував товар за адресами, вказаними позивачем. При цьому свідок під час розгляду справи підтвердив, що здійснював зазначене. Директор позивача не заперечував обставин того, що він вів переписку подібного змісту, як зазначено в наданих суду роздруківках, не ставив під сумнів подані відповідачем роздруківки електронного листування, а тому суди мали правові підстави для того, щоб оцінювати цей доказ нарівні з іншими доказами у справі.

Постанова ВП ВС від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21 (провадження № 12-8гс23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112088045.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.

 За повідомленням прес-центру Верховного Суду