Донат на потреби Збройних Сил України — як пом’якшуюча обставина при призначенні покарання

Рівненський апеляційний суд при прийнятті рішення, окрім інших обставин кримінального провадження, врахував добровільно внесений обвинуваченим на рахунок ЗСУ благодійний внесок у розмірі 30 000 гривень. Погодившись із рішенням місцевого суду про визнання вини 38-річного мешканця Сарненського району в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, суд апеляційної інстанції застосував ст. 75 Кримінального кодексу України (далі — КК України) та звільнив обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Конфлікт між обвинуваченим та працівником поліції відбувся у лютому 2020 року. Під час вечірньої бесіди за місцем проживання обвинувачений вдарив представника правоохоронного органу, який був при виконанні службових обов’язків, долонею в обличчя, в результаті чого той отримав легкі тілесні ушкодження.

10 травня 2023 року місцевий суд проголосив вирок у цьому кримінальному провадженні, визнавши П. винним та засудивши за ч. 2 ст. 345 КК України на 2 роки обмеження волі.

Обвинувачений, який перебував до набрання вироком законної сили під домашнім арештом у нічний час доби, оскаржив вирок до Рівненського апеляційного суду. В апеляційній скарзі просив вирок змінити в частині призначеного покарання і застосувати ст. 75 КК України, звільнивши від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Частково проти задоволення апеляційної скарги виступила прокурор, наполягаючи на зміні вироку в частині призначеного покарання, зменшивши його до мінімального — 1 року обмеження волі.

Апеляційний суд також врахував, що обвинувачений не притягувався ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності та в добровільному порядку відшкодував потерпілому матеріальну і моральну шкоду, визнав вину, розкаявся і вибачився перед працівником поліції. Крім того, 38-річний П. позитивно характеризується за місцем проживання,  опікується хворою матір’ю-пенсіонеркою та займається суспільно-корисною працею.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів не змогла погодитись із висновком щодо відсутності підстав, передбачених законодавцем, для звільнення обвинуваченого від відбування призначеного з випробуванням, тому прийняла рішення на користь апелянта.

Окрім зазначеного вище, апеляційний суд врахував ступінь тяжкості вчиненого П. злочину, який відноситься до категорії нетяжких, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Більше того, обвинувачений, розуміючи нагальні потреби Збройних Сил України у необхідній техніці та амуніції для боротьби зі збройною агресією російської федерації, добровільно вніс на рахунок ЗСУ благодійний внесок у розмірі 30 000 гривень.

Зважаючи на всі ці обставини, Рівненський апеляційний суд на підставі ст. 75 КК України звільнив П. від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Також суд зобов’язав обвинуваченого виконувати низку процесуальних обов’язків, серед яких — періодична реєстрація в уповноваженому органі з питань пробації та надання контролюючому органу інформації про зміну місця проживання, роботи або навчання.