Отар Довженко: «Ви повинні вловити потребу медіа, співставити зі своїми можливостями та інтересами, реагувати швидко»

У ході шостого, заключного вебінару з громадянської журналістики, участь у якому взяла комунікаційна команда Рівненського апеляційного суду, учасники ділилися досвідом як зробити історію видимою та опрацювали інструменти для охоплення аудиторії. Спікером заходу став аналітик Львівського медіафоруму та голова Незалежної медійної ради Отар Довженко.

— Щоразу, перш ніж розпочати підготовку матеріалу, — звернувся до слухачів спікер заходу, — ви повинні задати собі кілька запитань: «Що мотивує вас до написання тексту?», «Якого результату ви хотіли б досягти?», «Яка комунікаційна мета?». Повинен автор зважати й на аудиторію: стать, вік, географію, рівень освіти і так далі, які медіа споживають і як, де знаходять нас і чи стежать за нами, де ще ми можемо знайти їх, навіщо ми їм, на  комунікаційну мету, як ми можемо взаємодіяти з користю для обох сторін, а також на портрет потенційного споживача контенту.

Отар Довженко також зауважив, що не менш важливо правильно добирати канали поширення контенту, зважати, чи сам комунікатор вміє користуватись цим каналом, знає і розуміє його; чи відповідає канал його потребам; чи користується цим каналом його цільова аудиторія і якщо користується, то як; якщо цей канал платний — чи готовий автор за нього платити і підтримувати цей канал завжди; чи цей канал часом не російський.

Важливими медійними майданчиками у наш час залишаються соціальні медіа: сайт-блоги, відеоблоги, подкасти, мейл-розсилка, телеграм-канали, сторінки (паблік) у соцмережах, групи в соцмережах, чати у месенджерах, співпраця з медіа.

— Медіа можуть дати вам аудиторію (не таку, як у вас), — продовжив спікер, — канали поширення,  згадуваність,  репутацію, портфоліо, красивий контент і приємний досвід. Ви завжди повинні пам’ятати, що медіа хочуть важливих подій, цікавих історій, свіжих думок,  резонансних дискусій, нових змістовних героїв, красивих картинок і відео. Ви повинні вловити потребу медіа, співставити зі своїми можливостями та інтересами й реагувати швидко. І перш ніж комунікувати з медіа, перевірте, що це за медіа (чи не зашкварне), проґуґліть редактора і-або журналіста, продумайте ключові меседжі, запасіться часом і терпінням.

— Ви повинні зрозуміти, як мислить редактор, тому правильно добирайте видання для ідей і навпаки, — сказав Отар Довженко. — Знайте, до якого редактора звертатись; обов’язково ознайомтесь із тематикою і форматом медіа; не пропонуйте «щось для вас написати» та надайте абзац із викладом суті тексту; поясніть, чому це важливо та завжди майте відповідь на запитання «І шо?»; перевірте, чи не було матеріалів про саме це і що було на цю тему взагалі; попереджайте про конфлікт інтересів і розкажіть, як саме ви це плануєте зробити, а також уточніть, скільки вам потрібно часу.

Спікер заходу нагадав, що важливими для історії є тема, ідея, сюжет, композиція, герої, деталі, щось нетипове, щось візуальне, щось вжиткове, що можна переказати за кавою.

Золотим правилом для комунікатора є  акцентуація на одній головній думці  в одному тексті.

Насамкінець учасники вебінару опрацювали принципи надання представниками комунікаційних команд судів коментарів та інтерв’ю.

Отже, з основного, респондент повинен знати, про що будуть питати; місце, час, формат, одяг; прямий ефір чи запис; хронометраж. Важливо, щоб респондент «говорив синхронами», звернути увагу на перебивки  і написати, як титрувати, а також відстежувати публікацію.

— У спілкуванні з представниками медіа ви повинні стерегтися втягування у скандали, припускатися суб’єктивних оцінок і переходу на особистості, не заганяйте інтрев’юера в кут і не вступайте в сварку з журналістом — наживо і в соцмережах. Не бійтеся казати «Я не знаю», «Не хочу відповідати на це питання», «Це не моя сфера компетенції, натомість я знаю, що...», «На цьому краще знаються...», — підсумував  Отар Довженко.