Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Коло осіб, яким може бути призначено піклувальника, визначено в ЦК України. Кодекс не допускає призначення піклувальника для повнолітньої дієздатної особи, яка за станом здоров’я не може самостійно захищати свої права і виконувати свої обов’язки, як у судовому, так і в позасудовому порядку. Для таких випадків законодавець закріпив право особи на помічника (ст. 78 ЦК України).
Заява про встановлення піклування та призначення піклувальника для повнолітньої дієздатної особи, яка за станом здоров’я не може самостійно захищати свої права і виконувати свої обов’язки, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, зокрема і в порядку окремого провадження.
На це вказав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі за заявою про встановлення піклування та призначення піклувальника.
Заявник вказував, що його брат має інвалідність другої групи, отримав травму й додаткові хвороби, тому потребує постійного догляду. Заявник постійно доглядав за братом та піклувався про нього. У кінці 2022 року заявника мобілізували до ЗСУ, з того часу за братом доглядали батьки, які через похилий вік і за станом здоров’я не можуть забезпечити постійним доглядом та піклуванням свого сина. Натомість заявник – єдина людина, що зайнята постійним доглядом за братом.
Для забезпечення постійного догляду за братом заявник звернувся до суду із заявою про встановлення піклування та призначення піклувальника, посилаючись на положення ст. 316 ЦПК України (розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення), тобто із заявою про розгляд справи в порядку окремого провадження.
Суд першої інстанції, ухвалу якого залишив у силі апеляційний суд, відмовив у відкритті провадження у справі, оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Суди встановили, що брата заявника не визнано недієздатним чи обмежено дієздатним у передбаченому законом порядку; при відмові у відкритті провадження у справі суди вважали, що питання щодо встановлення піклування та призначення піклувальника вирішується в позасудовому порядку, правовідносини в цій справі регулюються Законом України «Про соціальні послуги».
КЦС ВС залишив резолютивну частину оскаржених судових рішень без змін, змінив мотивувальну частину судових рішень, зробивши такі правові висновки.
У ЦК України законодавець визначив коло суб’єктів, для яких може бути призначено піклувальника: неповнолітня особа, якщо вона позбавлена батьківського піклування; фізична особа, обмежена в цивільній дієздатності. У ЦК України законодавець не допускає призначення піклувальника для повнолітньої дієздатної особи, яка за станом здоров’я не може самостійно захищати свої права і виконувати свої обов’язки, як у судовому, так і в позасудовому порядку. Для таких випадків законодавець закріпив право такої особи на помічника (ст. 78 ЦК України).
Законодавець як у ст. 60 ЦК України, так і в інших нормах Кодексу не передбачає допустимості на рівні підзаконного акта визначати інших суб’єктів, для яких може бути призначено піклувальника; пункти 2.3 та 2.2 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88, суперечать нормам ЦК України, а тому не підлягають застосуванню.
ЦПК України передбачає випадок, за якого цивільний суд у порядку окремого провадження може призначити піклувальника: при обмеженні цивільної дієздатності фізичної особи (глава 2 розд. ІV ЦПК України). Інших випадків, за яких цивільний суд може призначити піклувальника для фізичної особи в порядку окремого провадження, ЦПК України не містить. Тому фраза «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» означає й те, що заява про встановлення піклування та призначення піклувальника для повнолітньої дієздатної особи, яка за станом здоров’я не може самостійно захищати свої права і виконувати свої обов’язки, не підлягає розгляду в порядку окремого провадження.
Саме тому заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, тож суди мали відмовити у відкритті провадження із цих підстав.
Постанова Верховного Суду від 16 листопада 2023 року у справі № 686/15358/23 (провадження № 61-13105св23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/115031136.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.
За повідомленням прес-центру Верховного Суду
_03_03.png)
