«Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення»

Так стверджує стаття 61 Конституції України, а також ст.4 Протоколу 7 до Конвенції про захист прав людини на основоположних свобод. Ці норми застосував місцевий суд при прийнятті рішення, яке Рівненський апеляційний суд залишив без змін.

Торік наприкінці жовтня близько 9-ї години на перехресті вулиць Севастопільська – Степана Бандери у Рівному зіткнулися два автомобілі. Водій «Mercedes», виїжджаючи з другорядної дороги, не надав перевагу в русі транспортному засобу «BMW», котрий рухався головною дорогою.

У результаті аварії тілесні ушкодження отримали водій «BMW» та його однорічна дитина, а також механічних ушкоджень зазнали обидва транспортні засоби.

Працівники поліції склали на 53-річного водія автомобіля «Mercedes» адміністративний протокол за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП), оскільки той порушив низку правил дорожнього руху, та скерували для розгляду до місцевого суду, який визнав рівнянина винним за цією статтею Кодексу і застосував до нього штраф у розмірі 850 гривень.

Постанову суду першої інстанції до Рівненського апеляційного суду оскаржив водій «BMW», який наполягав на скасуванні судового рішення, закритті провадження у справі та скеруванні матеріалів справи до органу досудового розслідування. Підставою для такого рішення, на думку апелянта, була та обставина, що за фактом дорожньо-транспортної пригоди було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 Кримінального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.

Апеляційний суд встановив, що за фактом ДТП і справді внесені відомості до ЄРДР, однак водієві автомобіля «Mercedes» не оголошувалася підозра у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України, котра передбачає відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, зокрема, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

З’ясовуючи, чи порушив місцевий суд при прийнятті рішення принцип притягнення особи двічі до юридичної відповідальності, зокрема, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, апеляційний суд прийшов до висновку, що кримінальне провадження стосується саме наслідків у виді спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, яких не передає норма ст. 124 КУпАП, а тому відсутнє порушення ст. 61 Конституції України й ст.4 Протоколу 7 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Такі висновки узгоджуються із постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі № 369/2124/15-к (провадження № 51-2978 км 18).

Оскільки інших доводів щодо незаконності оскаржуваного судового рішення місцевого суду, які могли б бути підставою для його скасування чи зміни, апеляційні скарга не містить, Рівненський апеляційний залишив постанову без змін.