Підставою для зменшення або збільшення розміру аліментів є зміна матеріального чи сімейного стану їх платника

А також погіршення чи поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України.

Рівненський апеляційний суд переглянув апеляційну скаргу відповідачки, подану на рішення місцевого суду, яким задоволено позов її колишнього чоловіка про зменшення розміру аліментів на неповнолітнього сина із ¼ частини всіх видів заробітку до 1/6, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття. 

Представник апелянтки просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове — про відмову у задоволенні позову.

Апеляційний суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги апелянтки.

Із матеріалів справи відомо, що після розірвання шлюбу з першою дружиною син сторін у справі залишився проживати з матір’ю, яка звернулася до місцевого суду із заявою про стягнення з колишнього чоловіка аліментів на її користь на утримання дитини. Суд першої інстанції стягнув з чоловіка ¼ частину всіх видів доходів аж до досягнення дитиною повноліття.

У 2022 році позивач одружився вдруге, записавши на себе малолітню доньку дружини, а також їх новонародженого сина.

Дружина також звернулася до суду з заявою про стягнення з чоловіка аліментів на утримання дітей, і суд зобов’язав позивача сплачувати на користь жінки аліменти в розмірі 1/3 всіх доходів і аж до досягнення дітьми повноліття.

Суд, аби прийняти справедливе для сторін рішення, встановив, що позивач — військовослужбовець і має стабільний дохід, що дозволяє йому сплачувати аліменти на утримання спільної з відповідачкою дитини. Жінка також працевлаштована і працює у фінвідділі однієї з ОТГ Рівненської області. Їх син здобуває освіту на державній формі навчання в коледжі на Рівненщині.

Оскільки позивач довів зміну сімейного стану — перебування на його утриманні сина та ще двох неповнолітніх дітей і сплату аліментів на їх утримання в розмірі 1/3 частини усіх його доходів, місцевий суд правильно задоволив його позов про зменшення розміру аліментів, однак не правильно визначив розмір аліментів, що підлягають до стягнення. 

Суд апеляційної інстанції, врахувавши всі обставини справи, вимоги розумності та справедливості, баланс інтересів сторін і розмір аліментів, які стягуються з позивача на користь колишньої дружини на утримання сина згідно з виконавчим листом від 2017 року, прийшов до висновку про доцільність змінити оскаржуване рішення та зменшити розмір аліментів із ¼ до 1/5 частки всіх видів заробітку позивача до досягнення дитиною повноліття.

Приймаючи таке рішення, Рівненський апеляційний суд  врахував зміст статтей 181, 192 Сімейного кодексу України, у яких, зокрема, зазначається, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв’язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення їх розміру.

Такий же висновок закріплений у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.  

У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об’єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.