Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Обидва транспортні засоби зазнали механічних ушкоджень, а водії — матеріальних збитків.
Не погодившись із тим, що суд першої інстанції закрив провадження у справі відносно учасника ДТП, який рухався другорядною дорогою, у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, водій, що рухався головною дорогою, звернувся до Рівненського апеляційного суду, наполягаючи на скасуванні оскаржуваної постанови. Апелянт просив визнати іншого учасника аварії винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП)
Апеляційний суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.
Патрульні поліції склали на водія «BMW», який рухався другорядною дорогою, адміністративний протокол, інкримінуючи йому порушення п.16.11 ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП.
Апеляційний суд, залишаючи оскаржувану постанову суду попередньої інстанції без змін, погодився з висновком про відсутність підстав для кваліфікації дій за цією статтею Кодексу, оскільки перед перехрестям з боку другорядної дороги відсутній дорожній знак пріоритету «Дати дорогу».
Зауважимо, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, котрий рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до перехрещення проїзних частин головною дорогою, незалежно від напрямку їх подальшого руху (п. 16.11. ПДР України).
Регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками (п. 8.1. ПДР України).
Знак пріоритету 2.1 «Дати дорогу» ПДР України вказує, що водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під’їжджають до нерегульованого перехрестя головною дорогою, а за наявності таблички 7.8 — транспортним засобам, що рухаються головною дорогою.
З цього слід виснувати, що будь-який водій, наближаючись до перехрестя нерівнозначних доріг, зобов’язаний керуватися знаками пріоритету, які вказують на те, що вказане перехрестя є перехрестям нерівнозначних доріг.
Учасники ДТП підтвердили, що перед нерівнозначним перехрестям з боку другорядної дороги відсутній знак пріоритету 2.1 «Дати дорогу».
З огляду на це, кваліфікувати дії водія, який рахувався другорядною дорогою, за п. 16.11. ПДР України неможливо.
У матеріалах справи також відсутні докази того, що водій умисно або з необережності не надав перевагу в русі водієві «BMW», який рухався головною дорогою, оскільки ні дорожні знаки, ні дорожня розмітка не вказували йому про такий обов’язок.
Протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, складений працівниками поліції на місці ДТП, не може бути визнаний належним доказом у цій справі в розумінні ст. 251 КупАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, що притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви у суду.
Враховуючи, що за напрямком руху автомобіля «BMW», котрий рухався до нерівнозначного перехрестя другорядною дорогою, були відсутні дорожні знаки, які б вказували на його обов’язок дати дорогу іншому учасникові дорожнього руху, місцевий суд прийшов обґрунтованого висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.