Позивачка в суді оспорює батьківство сина, який перебуває в російському полоні

Місцевий суд призначив ухвалою у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, яка має визначити чи є син позивачки батьком 12-річної дитини і чи наявне кровне споріднення між жінкою та її онукою.

Ухвалу суду першої інстанції до Рівненського апеляційного суду оскаржила представник відповідачки, матері дитини. В апеляційній скарзі йдеться про те, що батько дитини перебуває в полоні, тому експертизу провести неможливо, а позовні вимоги є надуманими. Просила скасувати оскаржувану ухвалу.

Відмовляючи у задоволенні вимог апеляційної скарги представниці відповідачки, апеляційний суд виснував, що оскаржувана ухвала суду попередньої інстанції є мотивованою, оскільки для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання та можливості, якими володіють спеціалісти з судової молекулярно-генетичної експертизи.

Стаття 76 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК України) вказує, що серед джерел доказів, крім іншого, є висновок експерта.

При вирішенні питання про призначення експертизи національні суди керуються статтями 103-113 ЦПК України, Законом України «Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5  (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) (далі — Інструкція), та враховують роз’яснення, дані у постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб’єктних прав.

Місцевий суд врахував, і з цим погодився Рівненський апеляційний суд, що Інструкцією передбачено проведення молекулярно-генетичної експертизи.

Предметом даного спору є оспорювання позивачкою батьківства її сина щодо 12-річної дитини. Тому висновок судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи має важливе значення у процесі дослідження факту батьківства, а сторона, яка його оспорює, має право звертатися до суду з відповідним клопотанням про призначення такої експертизи у справі.

З огляду на зазначені вище обставини та з урахуванням норм чинного законодавства, Рівненський апеляційний суд прийшов до висновку, що оскаржувана ухвала місцевого суду постановлена з додержанням норм процесуального права і підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.

Постанова Рівненського апеляційного суду від 28 березня 2024 року у справі № 572/1939/23 (провадження № 22-ц/4815/409/24).