Апеляційний суд скасував рішення місцевого суду про поновлення Михайла Басюка на посаді директора Міської стоматологічної лікарні

Позивач може оскаржити рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Торік у серпні Михайло Басюк звернувся з позовом до Управління охорони здоров’я виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про неправомірне звільнення його з посади директора Комунального неприбуткового підприємства «Міська стоматологічна лікарня» та поновлення на посаді.

Суд першої інстанції задовольнив цивільний позов у повному обсязі, вказавши на негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із доведеності і обґрунтованості вимог позивача, оскільки в оспорюваному наказі не вказано, які саме конкретно пункти контракту не виконав позивач, тобто роботодавцем не доведено, що будь-які порушення, які зафіксовані в актах службового розслідування, належать до його обов’язків, адже службовими особами комунального підприємства вважаються також й інші працівники.

Також відсутні обставини систематичного невиконання умов і обов’язків, передбачених контрактом, адже до прийняття оспорюваного наказу позивач до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Тому роботодавцем не додержано положень ст.ст. 147-149 КЗпП України, зокрема не відібрано письмових пояснень у директора комунального некомерційного закладу.

Крім іншого, відповідач не застосував гарантій для позивача, встановлених пунктом 22 Положення про укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року №170 «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору», а про дострокове розірвання контракту він не був попереджений роботодавцем за два тижні.

Не погодившись зі таким рішенням, Управління охорони здоров’я виконавчого комітету Рівненської міської ради оскаржило його до Рівненського апеляційного суду, наполягаючи на скасуванні судового рішення та відмові позивачеві  у задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши учасників судового розгляду, у тому числі свідків за клопотанням сторони захисту, колегія суддів виснувала про задоволення апеляційних вимог відповідача.

Прийшовши до переконання про скасування рішення суду першої інстанції, колегія суддів взяла до уваги той факт, що хоча сам по собі оспорюваний наказ і не містить чітких покликань на конкретні обставини недодержання позивачем трудової дисципліни, однак факти невиконання функціональних обов’язків керівника стоматологічної поліклініки, про що зазначено в наказі, підтверджується сукупністю перевірених та досліджених доказів у справі.

Апеляційний суд встановив, що позивач, перебуваючи на посаді директора Міської стоматологічної лікарні за контрактом із  2019 року, допустив низку порушень у діяльності медзакладу, виявлених у ході службової перевірки.

Мова, зокрема, йде про порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики. Так, Михайло Басюк, як керівник комунального підприємства, всупереч п. 1 контракту №4 від 26 квітня 2019 року, здійснення господарської діяльності з медичної практики стоматологічної поліклініки у смт. Квасилів Рівненського району за двома різними адресами відповідно до відомостей з Ліцензійного реєстру Міністерства охорони здоров'я України з медичної практики від 08 лютого 2023 року №р.р. 04/3150/2-23 не включено до Ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики поліклініки; порушуючи п. 2.1. контракту №4 від 26 квітня 2019 року і підпункт 2 п. 5 Статуту стоматологічної поліклініки, поліклінікою без дозволу засновника – Рівненської міської ради — укладено Договір позички щодо передачі комунальному підприємству у безоплатне користування квартири у селищі Квасилові. Крім того, допущено неналежний контроль за виконанням своїх службових обов’язків підпорядкованими працівниками.

Не додержано п. 2.7 контракту від №4 від 26 квітня 2019 року, адже приміщення у смт. Квасилів Рівненського району, за якими лікарі-стоматологи здійснювали свою трудову діяльність, відповідно до витягу із відомостей з Ліцензійного реєстру Міністерства охорони здоров'я України з медичної практики від 08 лютого 2023 року №р.р. 04/3150/2-23 не зазначені як місця провадження діяльності стоматологічної поліклініки; всупереч п. 2.8 контракту №4 від 26 квітня 2019 року оплата за оренду приміщень, оплата за спожиті енергоносії, комунальні послуги за цими двома адресами у смт. Квасилів Рівненського району, а також для забезпечення трудової діяльності лікарів-стоматологів за рахунок комунального підприємства не здійснювалися; не додержано п. 2.18 контракту №4 від 26 квітня 2019 року і не створено відповідних умов праці згідно з вимогами нормативно-правових актів і нормативних документів для цих працівників поліклініки, адже за адресами у смт. Квасилів Рівненського району, за якими вони працювали, протягом часу з 2021 року по 30 травня 2023 року договори оренди стоматологічного обладнання не укладалися, обладнання та витратні матеріали не передавалися, метрологічна повірка обладнання не здійснювалася, а також за цими адресами здійснювалася трудова діяльність медичної сестри і молодшої медичної сестри.

Всупереч п. 2.26 контракту №4 від 26 квітня 2019 року не забезпечено дотримання працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку, а саме старша медична сестра КНП протягом часу з січня 2021 року по травень 2023 року не виїжджала за місцем роботи лікарів-стоматологів у смт. Квасилів Рівненського району, хоча разом з тим здійснювала табелювання їхньої роботи з 8 год. 00 хв. по 14 год. 20 хв. (через день) відповідно до пункту 1 наказу стоматологічної поліклініки від 04 січня 2021 року №17; порушивши п. 2.29 контракту №4 від 26 квітня 2019 року, не повідомлено Управління охорони здоров'я міськвиконкому про те, що відповідно до рішення Рівненського міського суду від 10 травня 2023 року у справі №569/3442/23 визнано протиправним та скасовано з моменту прийняття наказ комунального підприємства від 01 лютого 2023 року №32, яким оголошено працівнику дисциплінарне стягнення у вигляді догани та стягнуто із поліклініки 1 073, 60 гривень судового збору і 17 000 гривень витрат на правничу допомогу.

Крім того, виявлені порушення в забезпеченні періодичної повірки вимірювальної техніки, здійснення контролю якості надання медичної допомоги, здійснення медичного втручання без отримання згоди на медичне втручання, забезпечення умов для належного дотримання санітарних норм.

Також мають місце факти порушення керівником закладу Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників КНП.

У ході перевірки встановлено, що Михайло Басюк, здійснюючи управління підприємством, одноосібно вирішував питання статутної діяльності медзакладу, які віднесені до компетенції засновника — Рівненської міської ради.

Встановлено, що два працівники, які перебувають у штаті КНП «Міська стоматологічна лікарня», надання стоматологічних послуг здійснювали в селищі Квасилові, один з яких — у квартирі багатоповерхівки на підставі Договору-позички, укладеного позивачем без дозволу засновника.

Систематичне невиконання керівником медзакладу обов’язків, покладених на нього контрактом, доводиться змістом службової записки  та актами службових розслідувань.

Наведене встановлено в акті службового розслідування від 28 червня 2023 року фактів, викладених в листі Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області «Про вжиття заходів реагування» щодо досудового розслідування стосовно службових осіб стоматологічної поліклініки; акті службового розслідування від 21 липня 2023 року перевірки фактів, викладених в листі Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області «Про вжиття заходів реагування» щодо досудового розслідування стосовно службових осіб комунального підприємства та з'ясування додаткових обставин, викладених у листі поліклініки від 07 липня 2023 року №254; службовій записці провідного юрисконсульта інформаційно-аналітичного центру Управління охорони здоров'я міськвиконкому від 26 липня 2023 року вх. №1180/01-16.

Показаннями свідків, допитаних у засіданні апеляційного суду, також частково підтверджуються зафіксовані у документах порушення вимог законодавства та умов контракту, вчинені директором КНП. При цьому апеляційний суд звернув увагу на те, що ці свідки певною мірою є заінтересованими особами, адже підпорядковувалися позивачеві як керівникові стоматологічної поліклініки і є безпосередніми учасниками відносин, які були предметом перевірок роботодавця. Тому в частині свідчень, які суперечать змісту документальних доказів, ці засоби доказування не враховуються як неналежні.

Крім того, з метою з’ясування усіх обставин справи, що мають значення при її вирішенні, колегія суддів дослідила висновок експерта у судовій економічній експертизі, проведеній на підставі постанов старшого слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 лютого 2023 року (кримінальне провадження на час вирішення спірних правовідносин знаходиться на розгляді Рівненського міського суду). Так, органом досудового розслідування доведено факти нездійснення трудової діяльності лікарями-стоматологами, які практикували в селищі Квасилові, а під час нарахування та виплати їм заробітної плати місцевий бюджет Рівненської міської ради зазнав збитків на понад пів мільйона гривень.

Отже, висновки суду про відсутність в оспорюваному наказі обґрунтувань на порушення умов контракту №4 від 26 квітня 2019 року суперечать обставинам справи і вимогам закону.

Щодо покликань місцевого суду на те, що звільнення позивача повинно було здійснюватися роботодавцем з урахуванням положень ст.ст. 147-149 КЗпП України, адже застосовані підстави для звільнення свідчать про вчинення Михайлом Басюком  дисциплінарного правопорушення, то з ними колегія суддів не погодилася.

Так, вчинені позивачем правопорушення роботодавцем не кваліфікувалися як дисциплінарний проступок, а як факти недодержання умов контракту, за наслідками чого трудові відносини між сторонами розірвано.

Тому не можна погодитися і з твердженнями суду про відсутність систематичного невиконання умов і обов’язків, передбачених контрактом, а також покликання на норму п. 3 ст. 40 КЗпП України, яка застосуванню при вирішенні справи об’єктивно не підлягає.

Верховний Суд України у постанові від 22 лютого 2017 року у справі №757/42262/15-ц вказував, що відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підстави, передбачені контрактом, є самостійною підставою припинення трудового договору, а його розірвання з підстав, визначених контрактом, які не містять ознак дисциплінарного стягнення, не є дисциплінарним стягненням, а тому положення ст. 149 КЗпП України на спірні правовідносини не поширюються.

Подібні висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 23 серпня 2023 року у справі №760/30442/21, від 24 березня 2023 року у справі №438/552/20, від 26 липня 2023 року у справі №336/5041/21, від 08 квітня 2020 року у справі №357/11936/18, від 23 січня 2018 року у справі №170/226/16-ц, від 17 квітня 2019 року у справі №235/774/18 та від 09 липня 2021 року у справі №382/1820/18. При цьому касаційний суд зауважував, що звільнення на підставі п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України не носить характеру дисциплінарного стягнення, а є звільненням за невиконання умов трудового контракту, а тому відсутня необхідність встановлення обставин, передбачених главою Х Кодексу законів про працю України.

З огляду на досягнуті апеляційним судом висновки не заслуговують на увагу як хибні і посилання суду щодо необхідності застосування гарантій, передбачених п. 22 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року №170 «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору», та про попередження роботодавцем щодо дострокового розірвання контакту з позивачем за два тижні.

Як убачається, суд першої інстанції уваги на наведені обставини не звернув, що призвело до ухвалення рішення, яке не може залишатися чинним.