Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Та не надав апеляційному суду доказів, що надавач послуг із прибирання прибудинкової території вводить його як споживача в оману.
Рівненський апеляційний суд переглянув апеляційну скаргу, подану відповідачем — Товариством з обмеженою відповідальністю — на рішення місцевого суду, яким частково задоволено позов позивача про визнання порушення прав як споживача та стягнення моральної шкоди.
Просив скасувати оскаржуване рішення, як незаконне й необґрунтоване, та відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників судового розгляду, прийшла до висновку про задоволення апеляційних вимог відповідача.
Апеляційний суд встановив, що в грудні 2021 року між відповідачем та співвласниками багатоквартирного будинку, у тому числі й позивачем, укладено Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.
У додатку 1 до зазначеного вище Договору за квартирою позивача закріплено особовий рахунок.
На виконання цього Договору відповідач (Управитель) здійснює надання співвласникам послуг з управління будинком, а співвласники зобов’язалися оплачувати Управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, визначені Договором.
За умовами Договору (п.3) послуга з управління полягає у забезпеченні Управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та прибудинкової території.
Станом на дату розгляду справи Договір є чинним, зміни до нього не вносилися.
Звертаючись до суду з позовом про визнання порушення його прав як споживача, позивач обґрунтовував заявлені позовні вимоги тим, що відповідач веде нечесну підприємницьку практику: здійснює діяльність, що вводить споживача в оману, а ціну Договору визначено неналежним чином.
Попри такі твердження, позивач не довів порушення його прав відповідачем, тому суд апеляційної інстанції скасував рішення місцевого суду, який, неповно з’ясувавши фактичні обставини справи, безпідставно задовольнив позовні вимоги рівнянина.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженим законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
У разі, якщо прибудинкова територія багатоквартирного будинку не оформлена у власність або користування співвласників багатоквартирного будинку, прибирання та інші послуги з обслуговування території навколо такого багатоквартирного будинку можуть бути включені до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (у тому числі при визначенні управителя на конкурсних засадах) виключно за згодою споживачів із визначенням на договірних засадах та погодженням з органом місцевого самоврядування меж та площі території, яку співвласники згодні утримувати.
Абзац 8 ч.4 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень вказаного закону № 1060-ІХ від 03.12.2020 року, набрав чинності з 1 січня 2023 року, тобто станом на дату укладення між сторонами Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком зазначені вище положення закону не набули чинності.
Статус прибудинкової території врегульовано національним стандартом ДСТУ- Н Б Б.2.2.-9:2013 «Настанова щодо розподілу територій мікрорайонів (кварталів) для визначення прибудинкових територій багатоквартирної забудови», затверджений наказом Мінрегіону № 56, відповідно до якого визначення розміру прибудинкової території належить до компетенції органів місцевого самоврядування.
Згідно з рішенням Виконкому Рівненської міської ради від 07.04.2015 року № 65 «Про погодження розмірів площ прибудинкових територій, додатком 3 до якого є «Зведена таблиця площ прибудинкових територій житлових будинків, які знаходяться на балансі ЖКП»», визначено й загальну площу прибудинкової території, яку згідно з Договором обслуговує відповідач за ціну, узгоджену із співвласниками багатоквартирного будинку.
Виходячи з обставин справи та поданих сторонами доказів, Рівненський апеляційний суд не встановив факту ведення відповідачем нечесної підприємницької практики, введення позивача в оману як споживача наданих йому послуг.
Постанова Рівненського апеляційного суду від 18 липня 2024 року у справі № 569/23625/23 (провадження № 22-ц/4815/761/24).