Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Минув рік, як місцевий суд вперше ухвалив рішення про взяття військового Сергія Луцюка під варту після висунутих йому органом досудового розслідування обвинувачень у незаконному збагаченні, застосуванні насильства до підлеглого та грабежі. Щоразу в суді першої інстанції найсуворіший запобіжний захід продовжувався, а апеляційний суд залишав ухвали слідчих суддів без змін. Один із захисників військовика доповнив апеляційні вимоги. Що саме він просив і яке рішення ухвалила колегія суддів — читайте в матеріалі.
Рівненський апеляційний суд переглянув дві апеляційні скарги захисників Сергія Луцюка, подані на ухвалу слідчого судді місцевого суду від 12 липня 2024 року, якою йому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на 60 діб, до 10 вересня. Сторона захисту просила скасувати оскаржувану ухвалу та застосувати до підзахисного запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою: домашній арешт у нічний час доби. Один із захисників доповнив апеляційну скаргу та просив застосувати до обвинуваченого заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб (242 000 гривень).
Позицію захисту підтримав і обвинувачений та вказав на значне погіршення стану свого здоров’я, також просив врахувати, що його старший син нині виконує завдання в зоні бойових дій, а меншому лише три роки, взяти до уваги факт перерахування особистих коштів в розмірі 300 тисяч гривень на потреби Збройних Сил України.
Проти задоволення апеляційних скарг виступив прокурор і вказав, що ризики, передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, не зникли. Обвинувачений, перебуваючи на волі, зможе незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати розгляду справи, а також додав, що у КПК України відсутня норма про зміну запобіжного заходу на більш м’який у разі внесення коштів на потреби ЗСУ. Наполягав на залишенні оскаржуваної ухвали слідчого судді місцевого суду без змін.
Колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення апеляційних скарг захисників Сергія Луцюка. Скасувавши оскаржувану ухвалу слідчого судді місцевого про продовження колишньому керівникові обласного ТЦК та СП запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд ухвалив рішення про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави, щоправда, удвічі збільшивши її розмір (150 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що складає 454 200 гривень).
Приймаючи таке рішення, апеляційний суд врахував той факт, що розгляд справи все ще перебуває на стадії підготовчого провадження, обвинувачений зобов’язався виконувати низку процесуальних обов’язків, серед яких — не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілим та обвинуваченим Віталієм Козачуком як безпосередньо, так і через третіх осіб; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.
Прокурор хоч і вказав на наявність ризиків, але не обґрунтував їх відповідними доказами. Проаналізувавши заявлені ним ризики, апеляційний суд прийшов до висновку, що вони носять не конкретний, а абстрактний характер і є спробою для подальшого втручання в право особи на свободу.
Згідно ч.2 ст.8, ч.5 ст.9 Кримінального процесуального кодексу України позиції Європейського Суду з прав людини є частиною національного законодавства. Крім того, колегія суддів взяла до уваги п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини (правова позиція ЄСПЛ у п.60 рішення у справі «Єлоєв проти України»), у якому зазначається, що після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може слугувати єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду, в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч.1 ст.177 КПК.
_03_03.png)
