Брак доказів у матеріалах справи став підставою для скасування постанови місцевого суду

Суд першої інстанції неправомірно визнав 25-річного рівнянина винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (здійснення систематичної господарської діяльності та одержання прибутку), і застосував до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.

Таке рішення до Рівненського апеляційного суду оскаржив захисник особи, якій інкримінувалося вчинення правопорушення, просив скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях його довірителя складу правопорушення.

Рівненський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу захисника, оскільки в матеріалах справи відсутні достатні, допустимі та достовірні докази здійснення рівнянином послуг з перевезення пасажирів, систематичності цього й відомостей про вартість та оплату таких послуг.  

Відеофіксація правопорушення не здійснювалася, а доказова база протоколу ґрунтується лише на письмових поясненнях пасажирки.

Крім того, у протоколі відсутні покликання на норму спеціального закону, порушення яких призводить до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Рівненський апеляційний суд вкотре наголошує, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, а обов’язок щодо їх збирання покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

У матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили правомірність притягнення особи судом попередньої інстанції до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП за здійснення господарської діяльності без одержання ліцензії.

Під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб’єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов’язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно (ініціативно), систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Таким чином, для притягнення рівнянина до адмінвідповідальності за ч.1 ст. 164 КУпАП суду мали бути надані докази того, що особа систематично здійснювала господарську діяльність (три і більше разів) без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Достатніх, допустимих та достовірних доказів здійснення апелянтом послуг з перевезення пасажирів, систематичності цього, матеріали справи не містять, як і відсутні відомості про вартість та оплату таких послуг.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у цій справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви суду.